Люблю тебе тому, що ти завжди є поруч,

Люблю за те, що ти такий один.

Люблю тому, що вірю в долю,

Люблю, тому я ще живу.

Живу і вірю у найкраще,

Живу для того щоб знайти.

Живу для того щоб знайшовши завжди

Життя покращити і ще комусь.

Комусь принести радість і веселість,

Комусь принести жарти й сміх.

Комусь надати віру в Бога,

Комусь сказати, що Люблю !

Мама найгарніше слово

Й найприємніше в розмові,

Моя мама найгарніша,

Моя мама найніжніша.

Моя мама найдобріша,

Моя мама наймиліша,

І найкраща, й розумніша

В неї усмішка приємна.

А розмова ніжна й тепла.

ЇЇ руки найніжніші,

Ну а очі найдобріші

Всі слова ці чуєм скрізь.

Й добре знаєм їхній зміст.

Мені ж більше повезло,

Я їх чую вже давно.

Ці слова казали всі.

Дядьки, тітки і брати,

Сестри, батько і бабусі

А тепер і я клонюся,

Я клонюся і кажу.

Мамо я тебе люблю!

Дощ іде,

Шепоче листя.

Вітер їх зганя з дерев,

Листя жовте, золотисте,

І зелене де-не-де.

Листя падає на землю,

На асвальт, і на траву,

І на сходи, і на воду,

І на пам'ятки віків.

Все покриє жовте листя,

Й лишить нам

Лиш пам'ять днів.

Хочу я з ранком в полі стрічатись,

Хочу красивому небу всміхатись,

Хочу щоб доля всміхалась мені.

І без турбот всім жилось на землі.

Хочу щоб радість весняного дня,

Весело линула в наші поля.

Як лиш трава устелиться,

Я пам'ять воскрешу,

І перед першим вересням

На цвинтар поспішу.

Де тато мій похований,

Де вічності ріка,

Я стану упокорена :

Ой доленько, гірка !

Від мене свічку ясную

Татусенько прийми

Твоя могила вкраситься

І світлом, і слізьми.

Як твої теплі рученьки,

Ці дотики трави.

На рік новий татусеньку

Мене благослови.