Река под названием Сердце

Энергией жизни полнА.

Исток её – светлое Детство,

Страна, где всегда весна.

Бежит по горам и равнинам

Бурлящий её поток.

Страданий и боли долину

Проходит в назначенный срок.

Меж двух берегов река Сердце

Гармонии строит мосты.

На правом – рассудок трезвый,

На левом – хмельные мечты.

Бывает, река замерзает,

Покрывшись отчаянья льдом.

Теченье своё замедляет,

Упав в летаргический сон.

Рискует иссякнуть навеки,

Попав в его злые тиски.

Погибли так многие реки,

Что жизнью без Веры текли.

Но если хотя б одна капля

С глубин помощь неба зовёт,

То с силою тысячекратной

Любовь в эту рЕку войдёт.

Наполнит целебной водою,

И сотни сердец-ручейков

Польются к ней струйкой живою,

К свету чистых её берегов.

Много рек под названием Сердце…

Только каждый свой путь выбирает здесь сам.

Кто в мирской суете душу сгубит навечно,

Кто-то вечной Любви предпочтёт океан.

Погуляй со мною под дождём,

Пусть по лицам капельки струятся.

Все заботы мы оставим на потом,

А сейчас в ливне любви пойдём купаться!

Льются с неба разноцветные огни,

Души пламенем небесным согревая.

Во Вселенной всей сегодня мы одни,

Дождь желаний за собою увлекает.

Смоет он непонимание и грусть,

Захлестнёт потоком нежности весенней.

Мы до ниточки промокнем…Ну и пусть!

Этот дождь – в росе небесной омовение.

В ливне страсти утони со мной,

Сладкие дождинки с губ спивая.

Синевою взгляда ты меня укрой,

Чашу сердца его светом наполняя.

Я судьбу благодарю за этот дождь,

В нашу жизнь пролился он цветами.

В небесах благословенный мост –

Это Радуга любви взошла над нами.

Обійми мене міцніше,

Вслухайся в стук серця мОго.

Увійди в глибинну тишу,

В його мрію загадкову.

Зазирни у мої очі,

Заблукай у них до ранку.

Пристрасть зоряної ночі

Пий зі мною до світанку.

Прожени зимову втому

Своїм поглядом весняним.

Серце лиш тобі одному

Прошепоче“мій коханий”.

У теплі твоїх долоней

Наче в сонці, розчиняюсь.

І в кохання світ бездонний

Із тобою поринаю.

Моє кохання срібнокриле

Мене над світом підіймає.

Дає мені натхнення й сили,

Заради нього все здолаю.

Моє кохання зоресяйне

Освітлює дорогу серця.

Як простір Всесвіту,безкрайнє,

Ясніше всіх світил небесних.

Моє кохання кольорове,

Як веселкОвих мрій намисто.

Як сонця золото ранкове,

Як неба стоголоса пісня.

Моє кохання – квітка щастя

Й цвісти вона не перестане.

Зросте, неначе сад прекрасний,

Який ніколи не зів’яне.

Ты в каждом выдохе моём и в каждом вдохе,

Ты свет души моей, ты блеск в моих глазах.

В твоей любви живительном истоке

Я растворюсь,сомненья разбивая в прах.

Ты в каждом стуке бьющегося сердца,

Ты – равновесие на жизненных весах.

Твоей заботой и теплом хочу согреться,

Сладкою нежностью растаять на губах.

Ты в моей жизни – лучик предрассветный,

Звенящий в сердце позолоченной струной.

Ты новый день, ты мир мой разноцветный,

Ты радость светлая, ты Ангел мой земной.

Любовь души – великий дар небесный,

Я Бога жизнью за него благодарю.

Хочу звучать в тебе я лебединой песней,

А в ней всего два слова – Я ЛЮБЛЮ.

Цілий світ наповнюється світлом,

Новий день святкує небо і земля.

Ллються радості потоки у серця відкриті,

До них Ангел благодаттю стежки простеля.

Увесь Всесвіт неосяжний Він в руках тримає,

Йому коряться планети, простОри й часи.

Задля нас людську подобу Він нині приймає,

Щоб спасіння, мир і щастя душам принестИ.

Не царя обрав палати для пришестя свОго,

Не помешкання багате, а ясла убогі.

Душі спраглі Він Любов’ю сповна наповняє,

І скарби дає безцінні всім, хто їх шукає.

У найвищому смиренні на землю приходить,

А в той час зоря яскрава понад світом сходить.

Щоб віднині і довіку у серцях світити,

Вже не зможуть темні сили той вогонь згасити.

Що в житті Тебе чекає, маленьке дитятко?

Ти так мирно спочиваєш поруч із ягнятком…

Хоча вже тепер Ти знаєш весь свій шлях життєвий,

Та в покорі його в руки віддаєш Отцеві.

Научи і нас приймати все, що йде від Бога,

Щоб Йому лиш довіряти без страху й тривоги.

Нехай світло сердець вірних Тебе зігріває,

І в одне велике серце нас всіх об’єднає!

Золотою свічею Любові

Хай Господь серця ваші засвітить.

Хай предвічне живе Його Слово

Шлях до щастя вам зможе відкрити.

Простягніть один Одному руки,

Помоліться за тих, хто поруч.

Хай не буде між вами розлуки,

Ні непрИязні, ані роздору.

Хай в серцях ваших мир запанує,

В сім’ях – злагода і розуміння.

Хай Господь ваші просьби почує,

Віри й сил вам додасть у терпіннях.

Та у клопотах передсвяткових

Непотрібно про те забувати,

Що Господь – це життя основа,

І найперше для Нього це свято.

Чого ж більшого можна бажати

На життєвих тернистих дорогах?

Чого ж вищого можна чекати,

Ніж відвідин самого Бога?

Ясним світлом Різдвяних ялинок

Світло Істини радо стрічайте.

І Божественній милій Дитині

Своє серце в опіку віддайте.

Усі Ангели в небі радіють,

Йому славу во Вишніх співають.

Він добро нам несЕ і надію -

Усім тим, хто Любов Його щиро приймає.

Возьмитесь зА руки, друзья!

Сердца и души распахните.

И в первый день календаря

Любовь и счастье в них впустите.

Пускай улыбок хоровод

В танце удачи вас закрУжит.

Пусть на везенье щедрым будет год,

Пусть каждый чувствует, что он кому-то нужен.

Пусть Новогодние волшебные огни

Засветят в жизни вашей искорки желаний.

И пусть реальностью становятся они.

Побольше встреч вам и поменьше расставаний.

Пусть будет благосклонной к вам судьба,

Любимые всегда пусть будут рядом.

Пусть ваша искренность, добро и теплота

К вам возвращаются счастливым звездопадом.

Коли два серця б”ються в унісон,

Одні бажання дві душі єднають,

Хтось, може, скаже, що це вигадки чи сон.

А люди “сни” такі коханням називають. 

На небесах вінчаються серця,

На землю Божу благодать стягаючи.

Як в материнську ласку огортається дитя,

Так душі ніжаться, коханням наповняючись. 

Одним шляхОм вони підУть у майбуття.

ВЕстиме їх любові вірний Ангел.

ЛИш під Його опіку віддадуть життя,

Коли кохання скріплять вірності словами. 

А у країні піднебесній див і мрій

СИла кохання душі поєднає.

Любові заповідь основою є в ній,

Ангельський хор вінчальну пісню їм співає.