*** *** ***

- Ти не проти, якщо я підсяду? Це звичайна кав’ярня у Львові. Я ховаю оголену правду,  Що до зустрічі з ним не готова. - Поговоримо, вип’ємо кави… Він улесливо дивиться в очі. Він забув, як заради забави Розчавив мої мрії дівочі. - Ти змінилася – годі й казати. Компліменти такі недолугі. Я не буду шукати розплати. Він для мене залишиться другом. - Ти мовчиш… Ну, пробач за минуле. Пізно й смішно про це говорити. Я давно все безслідно забула. І майбутнім навчилася жити.

О.Багрянцева