*** *** ***
- 27.11.09, 23:02
- Ти не проти, якщо я підсяду?
Це звичайна кав’ярня у Львові.
Я ховаю оголену правду,
Що до зустрічі з ним не готова.
- Поговоримо, вип’ємо кави…
Він улесливо дивиться в очі.
Він забув, як заради забави
Розчавив мої мрії дівочі.
- Ти змінилася – годі й казати.
Компліменти такі недолугі.
Я не буду шукати розплати.
Він для мене залишиться другом.
- Ти мовчиш… Ну, пробач за минуле.
Пізно й смішно про це говорити.
Я давно все безслідно забула.
І майбутнім навчилася жити.
О.Багрянцева
5
Коментарі
Гість: Le Lune
127.11.09, 23:08
Voloszka
227.11.09, 23:09
+++
Karpusja
327.11.09, 23:10Відповідь на 1 від Гість: Le Lune
Karpusja
427.11.09, 23:12Відповідь на 2 від Voloszka
Гість: Lapsako
527.11.09, 23:32
Karpusja
628.11.09, 14:01Відповідь на 5 від Гість: Lapsako
Silv@
728.11.09, 17:32
И такие .... бывают Отличный стих!
Karpusja
828.11.09, 18:15Відповідь на 7 від Silv@
Гість: YURK@
930.11.09, 07:57
Karpusja
1030.11.09, 08:43Відповідь на 9 від Гість: YURK@