***

Це я – суцільний неформат думок і вчинків
Суцвіттям слів вкриваю шлях, не ставлю лінків.

Я знову тут, де світ бринить сонливим блюзом,
І знову душу віддаю примхливим музам.

У буднях слів шукаю сенс для порятунку
З Тобою я ковтну сповна п"янкого трунку.

Далеких зір німу печаль я розумію...
Я хочу бути... просто - бути... я зумію...
Ярина Трояновська