Про брехню

Ненавиджу,коли люди брешуть...Навіть про щось,здавалося б,незначне.Ненавиджу. 
Як казав доктор Хаус: "Всі брешуть..."Очевидно,слід погодитися.
Умовно брехню можна поділити на типи,я б виділила основні:те,у що віриш;те,у що важко повірити;те,у що не віриш,а як повіриш,то ти - ідіот!

Брехня,у яку віриш...По суті не знаю,що про неї сказати.Вона вже і не брехня для тебе,а для того,хто її городить вона -умовна правда.Люди брешуть з різною метою.Хоча,як на мене,мета ще ніколи не виправдовувала засоби.

Брехня,у яку важко повірити...Це якась розповідь,пояснення чи інша біліберда,яка не вкладається тобі в голові,але людина так впевнено і переконливо тобі розповідає,що ти починаєш вагатися.Рішення вірити чи ні ти приймаєш сам,проте залежить воно від майстерності брехуна.Зазвичай,відкидаючи здоровий глузд ми віримо.Віримо близьким людям.Бо чужі не брешуть нам,їм пофіг.

Те,у що не віриш,а як повіриш,то ти - ідіот! Про цей вид брехні і писати не хочеться.Нікому не потрібні дурні людські фантазії,виражені словами.Якщо повіриш-ти ідіот)))Цей висновок зробила сама!Але ж сама скільки разів виявлялася ідіоткою,що просто ппц...

Найгірше те,що брешуть,зазвичай,ті,від кого цього аж ніяк не чекаєш.Чужі люди тобі не брехатимуть!Чому?Та тому,що вони не зобов"язані тобі нічого розповідати і пояснювати.Брешуть тількі близькі...І від цього брехня стає удвічі болючішою.

Думаю,слід говорити правду,якою б вона не була.Тоді є шанс,не заплутатись у власній брехні і не сприйняти її за реальність,як це роблять деякі фантазери.Думаю вони не розмежовують,що є правдою,а що ні.Це їхній мінус.Це їхній подарунок за те,що розповсюджують всяку хрєнь.