Біблія і життя

Я дивлюся на життя навколо і читаю Біблію. Краще було б нікуди не дивитися і читати Біблію. Яка різниця? Дивись, не дивись, все одно нічого нового не побачиш. «Буває таке, що про нього говорять:« Дивись, це нове », але це було вже у віках, що були перед нами» (Еккл. 1, 10)

Хоча іноді прочитане і побачене збігаються, зливаються, і в голові починає гудіти набатний дзвін. Тоді хочеться перехреститися і сказати «Господи, помилуй».
Приміром, Пилат. Він римлянин. Він наївся і мудрості, і влади, але все одно залишився голодним. З'їдене родило в ньому не ситість, але печію. Звідси і його питання «Що є істина?" Пилат скептик і практик. Він боїться імператора, зневажає іудеїв і не хоче зайвої крові. Не бачачи у Христі щось, гідне смерті, він вирішує догодити всім сторонам
конфлікту і каже: «покараю Його й відпущу» (Лук. 23, 22) Пилат думає, що цим биттям Ісуса він вгамує юдейську злість, але замість цього додає Господу ран. Господь іде на Розп'яття вже понівеченим, спотвореним. Це плоди пилатового «милосердя». Хотів врятувати, але замість цього додав мук і не врятував.

Вся римська цивілізація така. Всі законники такі. Вони хочуть вас врятувати, але замість цього мучать фізично і морально. Хочуть зробити вас здоровими, насильно роблять щеплення, але замість здоров'я випадково вбивають вас або роблять калікою. Хочуть покрити хаос життя бронею законів, але попутно перетворюють повсякденність в паперово-бюрократичне пекло, і ти життю не радий, збираючи незліченні довідки про те, що тобі потрібно довідку.

Якщо цивілізація законників побажає всіх обдарувати щастям, то людей, які не бажають отримати пайку щастя згідно затвердженої черги, чекатиме кийок і водомет, табірна баланда та колючий дріт. Пилатова цивілізація, одним словом.

Або ось ще. Слова Христа про молоде вино і старі міхи ніколи особливих труднощів у мене не викликали. Звичайно, тільки на рівні розуміння, а не втілення. Здавалося все зрозумілим. Вино - благодать, міхи - людське єство. Якщо міхи неміцні, то вони вина не втримають, бродіння порве старе вмістилище. Так і благодать вселяється в оновлену, попрацювавшу над своїм виправленням людину. Інакше вона загине від надлишку Божественної сили в собі.
Слова про вино і міхи Христос виголосив у зв'язку з питанням фарисеїв, чому Його учні не постять. (Див. Мт. 9, 14-17) Але там же говориться і про латку, а ці слова я вже ніяк не міг зрозуміти. «До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.».

Старий одяг - це все та ж стара, смертна, немічна природа. «Латка» - це благочестиві заняття і вправи, покладемо - пост. Незрозуміло тільки одне - навіщо віддирати латку від одягу? Яка логіка в цьому віддиранні? Те, що при віддиранні нової латки від старого одягу ми ризикуємо зовсім знищити одяг, очевидно. Але ж латки не пришиваються з метою їх потім віддерти.

Згадати ці слова довелося несподівано. По телевізору жували жуйку звичну про транші МВФ. І тут я подумав, що транші - це гроші, які потрібно потім віддавати. Тобто це латка з міцної тканини, яку на час пришивають до дірявої вітчизняній економіці. А потім латку доведеться повернути. В Євангелії написано, що «дірка стане ще гірше».

Звичайно, не про фінансові проблеми країни-тінейджера написано у вічній Книзі. Але логіка подій збіглася з логікою Євангелія до непомітності. Головна думка може бути виражена доброї дюжиною метафор. І «не наливають воду чисту в стакан брудний». І «наповнення дірявого судини по марності схоже на пекельне покарання». І «скільки жадібному не дай, йому все мало». І навіть «скільки вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться».

Головні проблеми в нас у всіх всередині. І в окремих особистостей, і у країн і народів. Доки внутрішні проблеми не вирішені або навіть не стоїть питання про їх рішення, зовнішні благодіяння ніяк не допоможуть. Внутрішні вади перекреслять все те хороше, що у вигляді латки до нас пришивають і приклеюють зовні.

Я дивлюся навколо і читаю Біблію. Крім телевізора дивлюся у вікно. Крім читання згадую побачене і почуте.

Пам'ятаю, якось після Хрещення в одній сільській хаті сиділи за столом і говорили «за життя». Як водиться, скаржилися. Грошей не вистачає, звичаї зіпсувалися, майбутнє покрито мороком.

Яким то чином розмова торкнулася перебування євреїв у Єгипті. Там вони будували єгиптянам міста для запасів. Коли Мойсей, отримавши від Бога веління вивести Ізраїлю з рабства, звернувся до фараона з проханням про дозвіл принести Богу в пустелі жертву, фараон відповів дуже оригінально. Він велів слугам: «Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу ... нехай вони самі ходять і збирають собі соломи, а цегли накладіть на них
призначене число ... і не зменшуйте. Вони нероби, тому кричать : " Ходім, принесемо жертву Богу нашому". Дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими промовами »(Вих. 5, 6-9).

Згадавши цю тему і ці слова, тоді ж за столом вирішили, що краще не скаржитися. Всі фараони схожі один на одного, всі мислять схожими категоріями. Не приведи Боже, спаде на думку чергового фараона, що нам і так занадто добре живеться, і він нам придумає що-небудь, щоб життя медом не здавалася. Думка була визнана глибокої, і її проголошення привітали тут же гучним дзвоном келихів і чарок.

Краще дійсно трохи менше скаржитися. Як би не здавалося життя важким, його завжди можна ще погіршити. Краще повторювати слідом за Златоустом: «Слава Богу за все!»

І життя сучасна розвивається в повній відповідності з логікою фараона: Вони нероби. Дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими промовами. Вічно бігаючий, вічно втомлений, не стільки фізично, скільки душевно стомлений чоловік, напханий проблемами і думками про проблеми, він і справді схожий на фараонова раба. Його свідомістю маніпулюють, його спині не дають розігнутися, йому ніколи принести Богу жертву.

***

Я розгортаю свіжий номер газети і просто впевнений, що знайду на її сторінках хоч щось, за змістом пов'язане зі змістом Біблії.

Протоієрей Андрій Ткачов

Коментарі

анонім

119.01.12, 20:16

претендент

219.01.12, 20:27Відповідь на 1 від анонім

Nech sa paci

319.01.12, 20:45

Отця Андрія Ткачова можна "плюсувати" навіть не читаючи. Але зараз почитаю. До речі, вчора він був на телеканалі "Тоніс". Відчуваються його ораторська майстерність і авторитет.