22 червня 1941 року

В багатьох замітках цей день називають самим трагічним днем. І це справді трагічний день. Для тих звичайних громадян СРСР, які прокинулись від вибухів бомб. А багато хто не прокинувся і вже ніколи не прокинеться. Але для громадян інших країн це був просто черговий трагічний день страшної війни, яка лютувала на світі. Тої війни, яку розпочала Німеччина за підтримки свого союзника СРСР. За цю підтримку вона розрахувалась 22 червня, вдаривши зненацька. А українці почали гинути ще осінню 1939 року. Рідний брат мого діда, тільки недавно прийшовши зі строкової служби в польській армії, був знову мобілізований. І більше рідного дому і сім'ю він не побачив. І не один він. Я не знаю статистики, але впевнений, що тисячі українців почали відлік жертв другої світової ще в 1939 році.