Всім, всім, всім ,хто вміє читати!!!!!!!

Хотілося б поділитися роздумами.Я особисто не розумію людей, які ображаються на свою долю , тому що добра доля нам дається від Господа, коли ми з Ним мирно живем.Але коли людина(навіть в плані вибору супутника життя) сама наломає дров , а потім жаліється, що всі і все винні в її проблемах,це не зовсім розумна людина.Що я маю на увазі-все в наших руках .Існують закони пироди:якщо ми падаєм-ми летимо на землю, а не на небо, як би ми в це не хотіли не вірити ,від цього абсолютно нічого не зміниться.Так само і в духовному житті-як я готуюсь до вступу в подружнє життя-намагаюсь вести з Божою допомогою нормальне молодіжне життя, не приворожую до себе хлопців (дівчат).Чому?Ти що якась ненормальна, Наташка?-поцікавитесь ви.Абсолютно, ні. Просто це питання я вирішую з своїм Батьком-Отцем Небесним.Він набагато краще розуміє, хто мені потрібен, ніж навіть я .Уявіть собі картину:Любите уявляти?Я систематично молюсь Живому Богу  і прошу у Нього супутника життя, який би мене розумів, а я його.,щоби у нас було єднання на 3 рівнях:духовне(спільні духовні цінності,погляди,наміри),душевному(дружні стосунки:різні проблемки довіряють половинці, а не комусь на стороні),тілесні(всього себе віддати для задоволення інтимних потреб одне одного) .Мій майбутній теж систематично молиться, щоб Бог послав йому дружину, таку яка його доповнить. І тут Господь, по Своїй великій милості, якимось чином нас знайомить , або ж ми давно знайомі, а приходить розуміння-це твоя половинка.Бери і дякуй Творцеві!!!!!!Ви скажете, що це  гарна казочка.А я скажу, що не казочка, тому що бачу виконання цієї історії в житті своїх друзів,уже"женатиків"і черговий раз переконуюсь, що це не казочка ,а реальність життя!!!!!Бажання мого серця, щоб багато молодих людей довіряло свою долю не своїм очам(після кількох ночей це проходить,іноді приходить ненависть) ,не порадам друзів, знайомих,ще чогось, а в руки Всемогутнього.Повірте, Він НІКОЛИ НЕ ПІДВОДИВ І ВАС НЕ ПІДВЕДЕ, БУДЬТЕ ПЕВНІ!!!!