США може застосувати санкції до нового року

Четвертий український президент для низки політиків на Заході уже ставлюдиною, якій не подають руки (а то навіть і дистанційно не вітаються).Ті ж із них, які й далі спілкуються з нашим керманичем, роблять цепереважно за службовою необхідністю і в мінімальних обсягах. На такомутлі вельми комічними видаються зусилля українського МЗСта контрольованих владою медіа-ресурсів заперечувати очевидні факти ташукати всі можливі зачіпки, щоб аргументувати «відсутність ізоляції»нинішнього гаранта. Показовим у цьому сенсі став і останній візитЯнуковича на67-му сесію ГА ООН у Нью-Йорку. Видання Ріната Ахметова«Сегодня» – один з основних рупорів нинішньої влади – анонсувало йоготак: «Президент уже втретє бере участь у головному оонівському форумі,але загалом це вже його п’ята поїздка до США як глави держави.... Хочадля Януковича візити до США не рідкість, нинішньому надається важливезначення. Щоправда, річ не так у самій Генасамблеї (хоча, за нашоюінформацією, зустріч із генсеком ООН Пан Гі Муном запланована), як уможливості віч-на-віч обговорити політичні та економічні питання звищим керівництвом США і МВФ». У такий спосіб створюється враження пронеабияку міжнародну активність Януковича «як не рідкість», йогоздатність «вирішувати питання» з очільниками провідних держав іміжнародних організацій. «Про яку ізоляцію може йтися» – питання, наяке програмується масовий читач.

Проте реальність зовсім інша. Янукович після демонстративного ігнорування екс-держсекретарем США Кондолізою Райсна цьогорічній Ялтинській зустрічі (YES) отримав «компенсацію» увигляді протокольного фото на пам’ять від Обами та можливостіобмінятися з ним кількома репліками про те, як «швидколетить час» (так висловився сам Віктор Федорович), а також про перебігспівпраці в межах відмови України від збагаченого урану. І не більше.Безпосередньо напередодні візиту Сенат США ухвалив резолюцію, жорсткішупорівняно з аналогічними документам європейських інституцій (ПАРЄ іЄвропарламенту). Вона засуджує «політично мотивоване переслідування таув’язнення» екс-прем’єрки; попереджає, що «утримання за ґратамиТимошенко загрожує небезпекою зв’яз­кам між Україною та СполученимиШтатами», і закликає Держдеп ввести санкції, для початку у виглядізаборони на видачу віз «відповідальним за ув’язнення і неналежнеповодження з пані Тимошенко та більш ніж із дюжиною політичних лідерів,пов’язаних Помаранчевою революцією 2004 року».

Відчайдушні спроби українського МЗС переконати, ніби резолюція булаухвалена лише завдяки сумнівній процедурі і не відображає думкубільшості санаторів, ще більше підкреслюють безвихідне становище, у якезагнав себе режим Януковича. Схожі сподівання, як відомо, до останньоговисловлювалися й щодо Анґели Меркель навесні, однак у підсумку справа завершилася тим, що німецькасторона перейшла від дедалі прозоріших натяків до відвертих оцінокрежиму Януковича як «диктаторського» і такого, що здійснює політичнірепресії. Іншим виявом неадекватності нашого Міністерства закордоннихсправ стала спроба девальвувати значення резолюції, зокрема коликерівник Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин заявляє,що «від того документа, який був прийнятий до реального введенняякихось обмежень на видачу віз, настільки колосальна різниця, щодавайте поживемо-почекаємо».

Якщо і далі в тому самому стилі ставитися до дедалі прозорішихнатяків із боку США, то можна очікувати, що ближче до нового року і тамперейдуть до відвертих формулювань на всіх рівнях за прикладомНімеччини, а то й до санкцій. Принаймні бізнес в Українівже усвідомлює всю серйозність подальшого загострення відносин іззахідними партнерами. Зокрема, аналітик інвестиційної компанії ConcordeCapital Бредлі Веллс днями заявив, що не вірить в адекватну реакцію нарезолюцію Сенату США, оскільки «нинішні чиновники просто занадтозакостенілі», однак якщо не буде змін, то «ЄС і США підуть на те, щобвиконати свої погрози і застосувати суворі санкції проти українськихпосадовців». Це, звісно ж, вплине і на інвестиційний клімат країни, іна перспективи валютно-фінансової стабільності.

«Закінчаться вибори – почнуться нові, відновлені відносини збагатьма країнами ЄС та зі США», – заявив Віктор Янукович у Нью-Йорку.Аналогічні сподівання покладають і на Заході. Проблема лише в тому, щокожна зі сторін бачить процес нормалізації відносин по-своєму. Якщо«там» умовою їх перезавантаження вважають відмову режиму Януковича відузурпації влади та маргіналізації політичної опозиції, громадськихорганізацій та незалежних ЗМІ в Україні, то «тут», схоже, розраховують,що здобуття абсолютної (а в ідеалі конституційної) більшості впарламенті в результаті позірно демократичних виборів посилить їїпозиції у відносинах із зов-нішніми партнерами. Тож реальні зрушення узв’язках між Україною та цивілізованим світом, найімовірніше, станутьможливими лише після зміни влади в країні.