хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

lilenkaa

попередня
наступна

Складові позитиву... існують?

  • 12.12.08, 17:43

Тоді, коли на душі чорно, а в голові карусель невирішених рутинних проблем, - наш настрій, а точніше його відсутність накладають сірий тон на усе оточуюче. Доволі часто ми самі налаштовуємо себе на таку кольористику, кажучи «біда сама не ходить»…

Не розуміючи, що таким чином даємо поштовх негативних хвиль у нашому житті. До чого це все? Недавно випала можливість випробувати себе на витривалість. В емоційному плані, мабуть в першу чергу. Нова посада, нова робота, нові обов’язки. Чутки, плітки і заздрість, - це був етап самонезадоволення. Перше, що тоді спадало на думку: а воно мені взагалі треба?Розповім.. Довгий час я не могла знайти роботу, а та, що була – абсолютно не задовольняла моїх вимог… вже не задовольняла. (Всі добре знаємо: чим більше маємо, тим більше потребуємо.) Я твердо вирішила, що незважаючи на втому як фізичну, так і моральну, я повинна реорганізуватися. Я повинна змінити щось, аби жити повноцінно далі. На щастя, позитивні настрої та бажання повертаються до нас і матеріалізовуються у той час, коли ми цього найбільш не очікуємо, і тоді можна сказати: «Ви нє ждалі, а я пріпьорся!». Так сталось. Ця особа повірила в мене, повірила мені, і вирішила допомогти. Сьогодні це мій керівник, начальник. Тішуся, бо задля цієї посади люди чимало часу витрачають на співбесіди, довготривалі стажування, випробовувальні терміни. Мало того, у мене тепер чималий статус. Цьому і заздрять, а ще прикро думати, але мабуть так має бути…

В один момент суттєво звузилось коло спілкування, і далеко не з моєї ініціативи. Близькі мені люди почали частіше вірити в плітки, ніж у щире ставлення до них. Колись мабуть би плакала та сперечалась, намагалась би довести щось комусь. Тепер волію промовчати. Не звертати увагу. Думаю, що це я дарма, адже таким чином я у собі допускаю ймовірність прийняти неправду за правду, прижити собі неправоту. Постійно обдумую кожне слово, чого раніше не робила. Я почуваюсь дискомфортно.

Сьогодні  на світ дивитимусь крізь рожеві окуляри, адже вони блондинкам пасують:) А якщо серйозно – то постійне нівелювання та знецінення негативізму, прояв щирості, радості та посмішка на обличчі значно краще впливають на мій психологічно-здоровий стан.

1

Коментарі

113.12.08, 13:20

клево

    215.12.08, 11:50Відповідь на 1 від БабниК

    аха....буває

      Гість: Kycia

      316.12.08, 18:15

      Ну малюсик - ти даєш!!! Кльово тобі -маєш відмазку- ти БЛОНДИНКА! Може то пофарбуватися....

        416.12.08, 18:25Відповідь на 3 від Гість: Kycia

        ДАМС! спасибі.
        Недавно зрозуміла - то моя відмазка на фсю жизнь! - я про блондінку)))