Для чого Росія концентрує свої війська на ...

  • 24.10.13, 18:42

З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]



Dlaczego Rosja koncentruje wojska na granicy z Ukrain?
Dodane przez wachmistrz_Soroka
Opublikowano: Sobota, 12 padziernika 2013 o godz. 11:11:15

Навіщо Росія концентрує війська на кордону з Україною?
Після того як президент Віктор Янукович виразив свою безкомпромісну поставу в питанні інтеграції з Європейським Союзом, верхівка Російської Федерації постановила перейти від політичного і економічного тиску до погроз військового характеру.




Згідного з наказом міністра оборони Росії Сергія Шойгу до 2016 р. має бути сформована нова окрема десантно-штурмова бригада (ODSzB), що буде дислокована тоді у кордону з Україною – у Воронежу.

[ Читати далі ]





Єврейська карта ... російські спецслужби...

  • 24.10.13, 08:39
З інтернету: огляд українських медіа [для власного навчання]
 
 
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1774059.html
Мойсей Фішбейн
Доповідь на 26-й Конференції з української проблематики
Іллінойський університет, Урбана-Шампейн, США. 24 – 27 червня 2009 року
(Передрук доповіді на сайті Радіо Свобода здійснюється за згодою автора, в повному обсязі і без змін)

[повний текст на мережевому диску:
http://files.i.ua/file/1596777/1161047/ ]

29 січня 2009 року, виступаючи на розширеному засіданні Федеральної служби безпеки в Москві, президент Російської Федерації Дмітрій Мєдвєдєв буквально однією фразою розкрив спецоперацію ФСБ (цитую мовою оригіналу): «В ряде соседних государств сохранялась нестабильная социально-политическая обстановка, не прекращались попытки расширения НАТО, в том числе и за счёт так называемого ускоренного вступления в альянс Грузии и Украины. Всё это, разумеется, потребовало чёткой и слаженной работы всех специальных силовых структур, правоохранительных органов и весьма высокого уровня координации их деятельности. Должен сразу сказать, что Федеральная служба безопасности в целом успешно выполнила поставленные перед ней задачи» (Від М.-І.: повністю текст доповіді див. тут: http://www.kremlin.ru/appears/2009/01/29/1425_type63378_212235.shtml). Себто – президент Російської Федерації відкритим текстом заявив, що зрив інтеґрації України до Північноатлантичного альянсу – це заслуга російських спецслужб, наслідок проведених ними спецоперацій. А заявивши, подякував Федеральній службі безпеки. Це пряме визнання того, що російські спецслужби провадять спецоперації проти України, 

...


Польська національна меншина ... її стан/характеристика

  • 11.10.13, 08:26
  З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання та зберігання]
 

http://archiwum.wspolnotapolska.org.pl/index.php?id=home


повний текст на мережевому диску:
http://files.i.ua/file/1596777/1152450/

strona gwna Polonia i Polacy Polacy na Ukrainie - spis
Polonia i Polacy swiat/polnaswiecie/pwko/pwko109.php

ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
autor: Anita Staszkiewicz автор: Аніта Сташкевич

ЗМІСТ
ВСТУП >>>
РОЗДІЛ I - ПОЛІТИКА ПОЛЬЩІ і УКРАЇНИ СТОСОВНО ПОЛЬСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ >>>
1. Польська національна меншина в Україні
1.1. Дефініція національної меншини
1.2. Чисельність і розміщення польської людності


swiat/polnaswiecie/pwko/pwko109_1.php

В сучасному міжнародному праві немає загальновизнаній дефініції меншини (меншості). Наскільки право однозначно окреслює, що розуміємо під громадянством, настільки національність як стан свідомості одиниці, який виникає з її ідентифікацією з данною етнічною групою, трудно ідентифікувати. Тож неможливим є «задекларування” національної тотожності людини 1.

В науковій літературі зустрічаємо багато типів і класифікацій меншинних груп 2. Само поняття «національна меншина” є неоднозначне, і в результаті національна проблематика має міждисциплінарний характер 2.
Застосуванні в різних документах та в наукових дослідженнях означення послуговуються зближеним понятійним апаратом, і у зв’язку з цим, можна виокремити характерні риси меншин: 
стан виразної меншості відносно решти людності в державі та зайняття в ній позиції домінування;
самоідентифікація, себто виразне визнання даній групи за меншину;
окрема культура, традиції, релігія та мова;
відповідно низка рухливість просторова;
[....]

жандармерія УПА ... дещо

  • 09.10.13, 21:22
З інтернету: огляд українських медіа [для власного навчання]
 
Всеукраїнська громадська організація  
"Український інститут воєнної історії"
  Науково-популярний журнал  
Адміністратор сайту Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

"Воєнна історія" #5-6 за 2002 рік
Військово-польова жандармерія - спеціальний орган Української повстанської армії 
Дмитро Вєдєнєєв,  

кандидат історичних наук, доцент, головний науковий співробітник Центру наукових досліджень Національної академії СБ України, майор.  

Повний текст на мережевому диску:

http://files.i.ua/file/1596777/1151189/


Польське національне вбрання ... від Євгена Голибарда

  • 09.10.13, 20:30
З інтернету: огляд двомовного польсько-українського видання в України [для власного навчання]

Фольклорно–етнографічний фестиваль у затишному і симпатичному містечку Казімєж Дольни на мальовничому березі Вісли.
Festywal etnograficzno–folklorystyczny w sympatycznym i utulnym Kazimierzu Dolnym nad Wis.

Цей фестиваль щороку відбувається переважно в останній уїк–енд липня. Тоді все містечко перетворюється на один великий музей, концертну залу під відкритим небом, терен цікавих національних розваг, великий ярмарок творів народного мистецтва, значна частина яких виготовляється прямо на очах численної публіки.

І, звичайно, місто стає великим театром моди. Моди на одяг, який пройшов через віки і не постарів, не вийшов з моди, а так само, як і багато сотень років тому, продовжує подобатись всім, захоплюючи і дивуючи око чудовим доробком польських майстринь.

Уважний глядач помітить у формах, кольорах, оздобленні й прикрасах польського національного вбрання багато елементів, рис і ознак притаманних для українського національного одягу. І зрозуміло чому. Бо саме у національному святковому вбранні Польського і Українського Народів збереглися наочні свідчення походження обох Націй від спільного полянського кореня.
http://www.plukr.org/photos.html


На першу сторiнку
Польське нацiональне вбрання
в рiзних областях Польщi.
Польські національні строї різних регіонів Польщі


http://www.plukr.org/page54.html

Традиційний одяг польських верховинців: оравських, підгалянських, спіских. [від перекладача: зліва направо – три традиційні пари (чоловік - жінка)]


Одяг верховинців цєшинських, пшчинське вбрання, одяг судетських горян.

[ Читати далі ]

Національна політика Польщі... щодо Українців

  • 07.10.13, 17:17

З інтернету: огляд українських медіа [для власного навчання]
незалежний культурологічний часопис «Ї»
число 28 / 2003 ВОЛИНЬ 1943. БОРОТЬБА ЗА ЗЕМЛЮ ЗМІСТ
http://www.ji.lviv.ua/n28texts/28-zmist.htm

зміст
Влодзімєж Менджецкі
Національна політика II Речі Посполитої й антипольська діяльність УПА у 1943-1944 роках

Політики й історики, як польські, так і українські, одностайно сходяться на тому, що політика польської держави у міжвоєнний період спричинила загострення польсько-українського конфлікту, особливо в останні роки перед вибухом ІІ світової війни. Серед неґативних чинників цієї політики найчастіше наводять такі:
пацифікація 1930 року, арешти українських політиків, ліквідація суспільних і культурних організацій (напр., “Пласту”);
положення про мову від 1924 р. і, ширше, обмеження розвитку шкільництва українською мовою (тут символом є справа Українського Університету);
кроки щодо примусового окатоличення православних і нищення православних святинь;
відсутність дій щодо поліпшення становища українських дрібноземельних господарств і сприяння, натомість, напливові на українські землі польських колоністів (поглиблення аграрного перенаселення, відсутність задовільної аграрної реформи, військова колонізація);
обмеження у працевлаштуванні православних і греко-католиків у державних інституціях, зокрема у владних органах, у війську, у поліції, у транспорті та комунікації, у зв’язку.

Варто наголосити: те, що названі явища мали місце, дискусії не підлягає. Так само обидві сторони визнають, що політика польської держави справила неґативний вплив на характер польсько-українських відносин після 1939 року. А ось інтерпретації перелічених фактів, зрозуміло, розходяться. Там, де частина поляків говорить про те, що обов’язок усіх громадян – знати державну мову, українці говоритимуть про денаціоналізацію і примусову асиміляцію. Коли поляк указуватиме на необхідність захисту наявного юридичного порядку і польських державних інтересів, українець наголошуватиме на жорстоких формах боротьби окупанта з борцями за найсвятішу справу – незалежність України1.

Неґативна оцінка національної політики п[ Читати далі ]


335 річниця Гадяцької Угоди

  • 07.10.13, 16:52
З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]

16 wrzenia – 355 rocznica Unii Hadziackiej

16 вересні – 335 річниця Гадяцької Угоди

16 вересня 1658 року в Гадячі на Лівобережній Україні між представниками Речіпосполитої Обох Народів та Військом Запорозьким була підписана Гадяцька Угода, за якою Річпосполита повинна була перетворитись в союз трьох рівноправних держав – Корони, Литовського Князівства та нового Руського[ Читати далі ]

про початок панування Володимира Мономаха...

  • 07.10.13, 14:24

З інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання][збірка з двох дописів]


Powie mnionych lat" o pocztkach panowania Wodzimierza Monomacha
Dodane przez Lipinski 
Opublikowano: Sobota, 10 maja 2008 o godz. 15:03:21

“Повість минулих літ” про початок панування Володимира Мономаха

   
  http://www.kresy.pl/kresopedia,historia,sredniowiecze?zobacz/monomach

І помер правовірний князь Михаїл, званий Святополком, місяця квітня 16 дня [1113 р.], за Вишегродом, й привезли його в лодзі до Києва, і убрали тіло його, і вложили на сані. І плакали по ньому бояри і дружина його уся, співаючи над нам побожні пісні, і положили в церкві Святого Михайла, яку він сам був збудував. Тут його княгиня розділила многії його багатства монастирям і попам, і убогим, що аж дивились усі люди, бо ж такій милостині ніхто не міг чинити.

Назавтра ж, 17 дня, раду радили Кияни, послали до Володимира [Мономаха], мовлячи: «Їди, князю, на престол батьківський та дідівський”. Це чуючи Володимир плакав дуже і не пішов, в печалі за братом. Кияни ж розграбували двір Путяти тисячника, пішли на Жидів розграбували їх. І постали знов Кияни перед Володимиром, мовлячи: «Іди, князю, до Києва; якщо ж не підеш, то знай, що багато злого стане ще, тож не тільки Путяти двір чи сотників, тож і Жидів грабувати ти, і ще підемо на братову твою і на бояри, і на монастирі, і будеш відповідати, князю, якщо й монастирі розграбуемо”. То чуючи, Володимир пішов до Києва.

Володимир Мономах сів в Києву у неділю. Зустріли ж його митрополит Никифор з

[ Читати далі ]


у Львову інспекція польських місць пам'яті

  • 07.10.13, 13:40
З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]
Lww: Ukraicy chc podda inspekcji polskie miejsca pamici
Dodane przez wachmistrz_Soroka
Opublikowano: Wtorek, 24 wrzesnia 2013 o godz. 18:06:35 Tweet


http://www.kresy.pl/wydarzenia,polityka?zobacz/lwow-ukraincy-chca-poddac-inspekcji-polskie-miejsca-pamieci

http://www.kresy.pl/wydarzenia,polityka?zobacz/lwow-ukraincy-chca-poddac-inspekcji-polskie-miejsca-pamieci

Повертається справа про знаходження Щербенця на Цвинтарі Орлят Львівських. Влада Львова вирішила про контроль польських місць пам’яті. Повстання комісії, яка цією справа займеться, то відіграння за польську ухвалу у справі волинської різанини.

[ Читати далі ]




Rosja zbrodnia w Czeczenij

  • 07.10.13, 13:33
З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]
Rosja Rosja przyznaa si do zbrodni w Czeczenii
Dodane przez wachmistrz_Soroka
Opublikowano: Czwartek, 03 padziernika 2013 o godz. 13:01:21

Tweet

Росія визнала злочин в Чеченії



http://www.kresy.pl/wydarzenia,rosja?zobacz/rosja-przyznala-sie-do-zbrodni-w-czeczenii
Європейський Трибунал з Прав Людини призначив Росії заплатити загалом один мільйон сто сорок тисяч євро чеченським родинам, яка втратили свох найблизких при нападі російських військ на село. Вперше в історії скарг, що надходили з Чеченії до Страсбургу, Росія погодилась з вироком Трибуналу.

[ Читати далі ]