Блог yna

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Мої вірші 04.01.2019

12.01.19, 13:14

Для когось ми ялнголи,Для когось ми демониХтось оберігає насА хтось лише терпе нас.Для когось ми привід літати під небом,Для когось найгірше й нікому не треба.Хось мовчки на нас спогляда краєм ока.А хтось тихо вірить - ми щастя дорога.Хтось кожну хвилину до зустрічі, з нами, рахуєХтось зірку б дістав, але сили бракує.Хтось скаже можливо, що так не буваєАле то реальність і я це вже знаю.

Коментарі: 1

yna

Мої вірші 5.01.2019

12.01.19, 13:07

Ми воїни свого життя.І поки бємся без зупину,Керують нами почуття,Тримаючи нас до спочину...Ми воїни, лиш обернись -Побачиш бій з собой кривавий.У намаганні не скоритись -Ми коримось втратив звитягу...

Коментарі: 0

yna

Мої вірші 9.01.2019

12.01.19, 13:01

Прозорі крила розпустила нічка.Стемняється уже з усіх боків,І де-не-де зявляються мов свічки,Зірки поодиноких ліхтарів...Дерева перестав гойдати вітер,Гілки втомились від утіх,Їх тихо поглинає темний вечір,Щоб зрідка чути лише листя сміх...Натомлене бешкетництвом повітря,Нарешті спокій відчуває свій.Замінить спеку свіжість непомітна.І дасть спочинок пилу із доріг...

Коментарі: 0

yna

Мої вірші 11.01.2019

12.01.19, 12:51

Прозорий блиск очей блакитних,Мов в дзеркало дивився в даль,У морі сліз своїх пролитих,Знаходив погляд, лиш печаль...А море тільки додавалоУ тугу ніби більше сліз.Воно гойдало і кричало -Ти більш туди не повернись....І сльози віри, що мореНазавжди їх розтопе біль,Що біль в байдужість перетворе,І вітер їх розвіє пил...

Коментарі: 1

yna

12.12

30.12.18, 14:12

Я пройду через квіти Через лан кольрів Через зелень розмиту Через сотень доріг Заплету у волосся Трійко ніжних квіток І засяє у сонці Мальва, мак і дзвінок)

Коментарі: 5

yna

Мої вірші

30.12.18, 14:05

Пані на білому кресліЗ цигаркою мило сидитьВ неї на ніжках не змерзлихЗелена тряпчина лежитьЗамислений погляд панянки,Оголені перси й вуста.Це все лиш дає зрозуміти -Ця пані не надто проста...Червоний румянець ще граєВолосся спада по плечахПрекрасна красуня щось знаєЦе видно по її очах...До неї можливо не дужеПрихильною доля булаЗробивши її лиш байдужоюІ серце закрила вонаМожливо ж це панськая донька,Або ж полонянка якась.Яку добре так змалювали,Що стала перлиной вона.