Сіонізм

Для сіонізму, який став основою державної політики Ізраїлю, притаманні такі ознаки, як войовничий расизм, шовінізм, насильство, тоталітаризм, мілітаризм, агресія, що максимально зближують його із загальноприйнятим визначенням фашизму.Неодноразово засуджували різноманітні прояви сіонізму Генеральна Асамблея ООН, Парламентська Асамблея Ради Європи та інші авторитетні міжнародні організації (...) На думку Е. Кайє, яка виросла в ортодоксальній юдейській родині, “ознакою істинно правовірного хасида чи ортодоксального єврея, так само як і багатьох інших євреїв, є очевидна ненависть до неєвреїв”(...) Ця “брудна робота сіонізму” здійснюється не тільки в Ізраїлі, а й далеко за його межами. Наприклад, до вже давно існуючих Всесвітнього та Європейського єврейських конгресів і сіоністських організацій нині долучилися Сіо­ністська федерація України (перша в СНД) та Євроазіатський єврейський конгрес, до роботи якого планується залу­чити Японію, Індію, Монголію, Австралію та інші країни. При цьому в сучасному сіонізмі, за визнанням його акти­вістів, серед різноманітних течій (державний, практичний, об’єднаний, релігійний, соціалістичний, ревізіоністський, духовний і навіть сіоністський сіонізм) перемагає найодіозніша — духовний сіонізм. Засновник цієї течії Ахад Гаам (Ашер Гінзберг, 1856-1927 рр., уродженець Сквири Київ­ської області), який народився в хасидській родині й одружився з онукою Менахема Менделя Шнеєрсона — заснов­ника “ультраортодоксальної неонацистської секти в хасидизмі”, “мета якої — всесвітня експансія”. Саме Ашеру Гінзбергу належить праця “Переоцінка цінностей” (а за даними французької дослідниці Л. Фрай, єврейського публіциста Е. Ходоса та інших джерел — ще й скан­дально відомі “Протоколи сіонських мудреців”), у якій він відверто викладає свої расистські, юдеонацистські погляди: “Ця нація володарюватиме над іншими. І ця нація є Ізраїль, яка серед інших народів є справді найвищим типом людства... і має волю стати господарем Всесвіту, незважаючи на те, чого це може коштувати масам нижчих істот і нижчих народів, на лихоліття, від яких вони можуть постраждати”. Саме найпоширеніший “духовний” сіонізм, заснований Ахадом Гаамом, на думку окремих до­слідників, разом з “юдеонацистською сектою” Хабад є візитівкою сучасного нацизму, що прагне до світового панування. Генеральний директор інформаційно-аналітичного агентства при Управлінні справами президента РФ А. Ігнатов стверджує: “Ключовим фактором, що впливає на сучасні глобалізаційні процеси, є діяльність Світового уряду”, влада в якому узурпована “хасидсько-парамасонською гру­пою”, орієнтованою на “інтереси нечисленної еліти, об’єд­наної етнічною спорідненістю та ініціацією в ложах деструктивної спрямованості”. Зв’язок сіонізму з масонськими ложами дуже давній. Своєрідним “надмасонством” російський дослідник, док­тор наук О. Платонов вважає міжнародну єврейську ложу “Бнай-Брит” (“Сини Завіту”), засновану ще 1843 року у США і нерозривно пов’язану з міжнародним сіонізмом. У 1913 р. за сприяння цієї масонської організації в США було створено так звану Антидифамаційну лігу (АДЛ), яку, за словами відомого єврейського пуб­ліциста А. Лілієнталя, “можна було б назвати “єврейським гестапо” або найбільшою неурядовою системою шпигунства”, з якою “синагоги й рабини безсоромно співробітни­чають”.

Серед єврейських організацій, які плодяться нині в ба­гатьох державах світу, є й відверто воєнізовані структури, що діють під патронатом посольств Ізраїлю та його спец-служб. Так, в обласних центрах України й інших країв СНД створено організації “Бейтар" — воєнізований моло­діжний рух, вихованці якого згодом формують підрозділи ізраїльської армії НАХАЛЬ (абревіатура слів “Воююча молодь піонерів”). Підрозділи НАХАЛЬ використовуються, як зазначається в Інструкції для вожатого в зимових табо­рах СНД (видана єврейським агентством “Сохнут” в Ізраїлі), “у бойових діях у тилу супротивника і для знищен-ня гнізд терористів”. “Бейтар” входить до “На­ціональної військової організації” (ЕЦЕЛЬ) разом із так званими ревізіоністами - членами терористичного, по суті, руху, які діють, відповідно до тієї ж інструкції, “мето­дами насильства й збройної боротьби”. У створенні “осередків НАХАЛЬ” бере участь і організація “Молодий страж”, одним з оcновних принципів якої є “національний фанатизм - сіонізм, що не визнає компро­місів”. Ці воєнізовані молодіжні організації “на­ціональних фанатиків і терористів”, покликані “діяти в тилу супротивника”, активно створюються нині в незалежних державах під патронатом посольств Ізраїлю, що не може не викликати обґрунтованої тривоги за національну безпеку цих країн, і насамперед України. При цьому сіоністи (часто люди нерелігійні) використовують старі й досить безглузді міфи про “обраність” євреїв. “Саме у процесі секуляризації народився цілком реальний єврейський шовінізм, — стверд­жує єврейська письменниця й соціолог X. Арендт. — Уяв­лення про обраність євреїв перетворилося... на уявлення, що євреї нібито сіль землі. З цього моменту стара релігійна концепція обраності перестає бути сутністю юдаїзму й стає сутністю єврейства”

Тези з доповіді Георгія Щокіна в Центрі імені Заєда при Лізі Арабських Держав

(Абу-Дабі, 2 жовтня 2002р.)