Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили… Та й задумав і сам, грішний, З світом попрощатись, Зайти куди межі пущі Та й собі спасатись. І зібрав усю громаду, З нею розпростився; Взяв з собою молитовник, В пущу віддалився… Але де йому до пущі! Привик до ковбаски, До чарочки горілочки, До борщу та кашки… Привик собі як часами То й дечого вжити… Та де йому серед пущі Корінцями жити! Пробув в пущі одні сутки; Ба...

Читати далі...

Вийшов циган на толоку, Косить, бідний, косить — А господар обідати Цигана не просить, А дав чарки понюхати, Хліба закусити Та й знов таки заставляє Цигана косити. І скривився циганюга, Косить, бідний, косить, А господар полуднати Цигана не просить. А знов чарки понюхати, Хліба закусити Та й знов таки заставляє Цигана косити. Ізнемігся бідний циган, Косить і не косить, Аж під вечір пан господар Вечеряти просить. Просить його до світлиці...

Читати далі...

Как появились игровые автоматы СССР. 50-ые годы. Американский турист решил попить газированной воды. Подходит к автомату, бросает три копейки, ждёт. Автомат пожужжал, покашлял, покряхтел - и ничего. Американец ещё бросает монетку – ни фига. Ещё монетку - тот же эффект. Постоял, голову почесал и думает: а ведь это идея! Так появились игровые автоматы. В быту Жена читает газету. Послушай, Коля. Здесь написано, что в африканских странах женщину можно купить за 40 долларов, в полное...

Читати далі...

Дело было в Ирландии, году так в 90. Группа "руссо туристо, обликоморале отмечает день приезда. Ирландия - страна пивная, вот и решили пить пиво. Нашли паб с самым дешевым пивом (денег-то немного) и поняли, что мы все туда не поместимся. Пришла идея - взять пива в розлив. Но т. к. привычных 3-х литровых банок и канистр (90 год!) не было, под пиво приспособили пластиковое ведро. Зашли в паб вдвоем (я - как знающий язык и платящий, и носильщик ведра), заказали пива, уже в пересчете на...

Читати далі...

Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина! До боку шабельку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! Не гнути нам шиї, козацької шиї, Під тяжким залізним ярмом, Не нюхати диму нещасного краю, Що в'ється над нами кругом! Чи в нас не та сила, що у батьків була? Не тая шабелька у нас? Чи в нас нема коней на степах широких, Чи вуголь на люльці погас? Нехай наші коні на чистому полі Тріпнуться і враз заіржать! Нехай наші браття, молоді козаки, ...

Читати далі...

Хлопці-молодці, Пийте, гуляйте! Жваві дівчата, Хлопців кохайте! Бо весна одна — Згадайте, люди! І в нас другий раз Весни не буде!.. Шумує вино, І мед і пиво… Склянками, хлопці! Чарка не диво!.. Пийте за личка, За чорні брови! Нехай дівчата Будуть здорові! Музики грають, Смичками мають; Жваві дівчата На вас моргають!.. Обійміть дівча, Котра вам мила! Танцюйте, хлопці, Поки є сила! Не знати, що рік Дівчатам скаже… Може, не одна...

Читати далі...

Два злодії опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають. І забрали, які були, Гроші під замками. Далі один на олтарик Пнеться з постолами. «Та що ж бо ти, брате, робиш? — Став другий казати.— Як-то можна святе місце Постолом валяти?» А той каже: «Мовчи, брате! Ми тут перед богом — Аби душа чиста була, Постоли — нічого!» Степан Руданський

«Де бував-пробував? Розкажи, Іване!» «Та вже де не бував, Всюди бував, пане! Був не раз у Криму, Бував і в Полтаві, Ходив раз у Москву, Бував і в Варшаві». «А почім у Москві Дурні продаються?» «Та навгад не скажу, Які попадуться: Як мужик — так мужик, його й не питають, А пани — все пани, З ціни не спадають!» Степан Рунаський

Шиє собі по ярмарку Молодчина жвавий, Підглядає, що в батюшки Гроші у халяві. Та і гроші ж то хороші — Самії дукати. "Будь що буде, — промовляє, А треба дістати..." Сюда-туда повернувся — Вже й видумав штуку, Підступає до батюшки — Цмок його у руку. "Батюшечко,— став казати,— Вчиніть мою волю!.. Потрудіться на часочок До краму зо мною. Я — пай богу невимовне — Ризи вибираю, Та сам бачу, що ні міри, Ні пуття не знаю..." Пішов батюшка до краму, Ризи...

Читати далі...

Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б'ються соцькі й розсильнії, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс: «Гирсти! Гирсти? —став питати. Що таке у вас?» «Засідатель утопився, Господи прости!.. Ходи, жидку, хоч поможеш Шнура завести». «Гирсти! — нащо то шукати Людської біди? Лиш карбованця наставте, Вийде сам з води!» 1857 Степан Руданський