Ніколи не кривдіть коней

Стара історія, але варта уваги

Перед шлагбаумом, що опустився, на залізничному переїзді зупинилися один за одним:
1. Старенький мотоцикл з коляскою.
2. Кінь, запряжений у віз.
3. Майже новенький мерседес.
4. Лада - калина зі свідком події за кермом, тобто, зі мною.
Потяга доки не видно і не чутно. Світить нежарке сонечко, навкруги шелестить трава, скрекочуть комахи. Сільська ідилія на переїзді. Як завжди ніщо не провіщало біди. Але далі події почали розвиватися нестримно і абсолютно несподівано.
У колясці сидів дрібний п'яненький мужик в чудовій яскраво-зеленій касці. Ніколи таких не бачив, видно, ручна робота. Дуже природний і переконливий колір девайса і зіграв свою рокову роль. Кінь, з ранку, мабуть, не поївши, прийняв цю каску за щось їстівне, типу кавуна, і почав облизувати її, покусувати і взагалі намагатися стягнути з голови отетерівшого від таких розкладів мужика. Той, у свою чергу, став в'яло ухилятися і відмахується від нього, як від великої настирливої мухи. Кінський драйвер і водій мотоцикла почали бридко хихикати, а хазяїн мерседеса, наполовину висунувшись з машини для кращого огляду, взагалі засміявся в усе горло.
Кінь продовжує впиратися, смачно прицмокуючи і попирхуючи. Трохи відсміявшись, дядько-весельчак з мерседеса кричить власникові злощасної каски, що звивається :
- Гей, мужик! Та зніми ти каску і стукани його по морді, відразу відстане!
Той почув і просіяв. Трохи підвівшись в колясці і забезпечивши собі таким чином свободу маневру, він зірвав з голови свій яскраво-зелений захисний девайс, гарненько розмахнувся і від душі приклався їм по кінській фізіономії, прокричавши при цьому: "Так відв'яжися ж ти від мене, нарешті"!.
Бідна тварина, з якою ще ніколи так підло не поступали, інстинктивно різко дала назад. Природно, разом з возом. Який тут же смачно вліпився в передок мерседеса, що стояв за ним, з життєрадісним дядьком на борту.
Я його очі надовго запам'ятав а деякі слова почув уперше, вони потім здорово в житті згодилися.

від користувача Sinoptik