кільцева

Залікова сесія. Вечір. П'янка з приводу здачі чергового заліку вже добігла кінця і студенти розповзаються по домівках. Хто пішки, хто на тролейбусі, хто на метро. Одному із студентів (змінимо його ім'я, нехай буде Славіком) потрібно по кільцю до Павелецької ( справа була десь на кільці), там пересадку і далі. Славик сидить у вагоні, клює носом і засинає. Прокидається, коли чує по динаміку "Обережно, двері зачиняються наступна станція Таганська" і услід звук дверей, що закриваються. "Блін, проспав"! - думає Славік і вирішує проїхати ще разок по кільцю і знову засинає. Через деякий час будить його та ж сама фраза і стук дверей, що закрилися. Славік вирішує поспати ще небагато і вже обов'язково вийти, коли знову приїде на Павелецьку, і знову засинає. через деякий час його будить та ж сама фраза, але двері ще не закриваються. Славік схоплюється з лавки, підлітає до дверей, але трохи не встигає. Двері закриваються перед його носом і... рушають з місця і разом з вагоном ховаються в тунелі. Славік здивовано озирається назад і бачить кам'яну лаву, на якій він спав весь цей час.

від користувача Елена Григорьева