Нав'язливий сервіс

Говорять, історія ця була насправді - почула в травматології, хоча людини, з якою це сталося не бачила... Розповів історію в травматології сам потерпілий...

" Вечір. Темно. Підхмелілий повертаюся додому. У капець закотився маленький такий, осоружний камінчик - ну, самі знаєте, спочатку не звертаєш уваги, потім терпиш, потім неохота роззуватися на вулиці... Коротше, підійшов до стовпа, взявся міцніше за нього і... став нервово так трясти ногою - раптом вискочить?. Хвилин через п'ять проходить мужик, побачив мене, схопився за голову, почав звати на допомогу... Я, продовжуючи трясти ногою, озираюся - нікого не грабують, вулиця порожня, - з чого б він?. А він забігав так нервово, пошарив очима навкруги, забіг в сусідній під'їзд, кричить: "Ну слава богу"!.

Вибіг з під'їзду з палицею - здорова така, схоже ніжка від столу - і до мене. Поки я сп'яну міркував, що до чого, він мене по руках і огрів... Я від здивування стовп не відпускаю... Він ще і ще - з розмаху... Тут я свідомість і втратив... Опритомнів в лікарні... Обидві руки переламано. Піднімаю очі - мужик вчорашній стоїть  - винуватий такій. Я трохи з ліжка не впав... А він: - Пробач, заради Бога, я під градусом був - не зрозумів що до чого... Йду - дивлюся - людина в стовп вчепилася, труситься, гадаю - під напругу потрапив! Що робити?!!! Вулиця порожня нікого немає... Взятися голими руками бо-юсь... Добре, що палицю знайшов, насилу тебе від стовпа відірвав.".

Громадяни! Перш ніж надавати допомогу, запитаєте себе- а чи потрібно, собсстввенно??

від користувача Irenа Prozorsky