Зійшлися разом...

Та  мить  була  цікава  й  незабутня,
Неначе  зупинився  часу  плин…
Зійшлись  разом  колишня  і  майбутня,
А  поміж  ними  їхній  спільний  Він.

«А  я  молодша»,  -  думала  колишня…
«Вона  молодша,  але  ж  вже  не  з  Ним»…
І  сперечались  подумки  дві  грішні,
Неспокоєм  поєднані  одним.  

Одна  пригадувала  дні  щасливі,  
Що  з  ним  колись  в  любові  провела,  
А  доля  так  чомусь  несправедливо
Взяла  та  й  назавжди  їх  розвела.

А  у  другої  ледь  тремтіли  руки,
Коли  вона  їм  каву  принесла…
За  посмішкою  заховала  муки,
Та  посмішка  нещирою  була.  

Одна  пішла,  допивши  чорну  каву,
А  друга  лиш  зітхнула  навздогін,
Обом  було  і  прикро  і  цікаво,
Що  відчував  при  тому  всьому  Він?