хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Сумно...

 Не знаю як це назвати, але чомусь  так сумно стало... Смуток так несподівано підкрався, проникаючи через усі можливі куточки, навіть найдрібніші. І стало так тужливо на душі... Смуток та туга охопили серце, сильніше зашкребли коти та здушило в горлі... Весняна хандра, чи що? Здавалося б, парадокс. Весна - уся природа пробуджується, сонце частіше виглядає із-за хмар...  І ось цей стан ніби пожирає, стає гірше і гірше. Потрібно бути сильною, а хочеться побути слабкою... Так, бувають такі дні. Не все ж посміхатися і вірити в краще. Іноді можна і посумувати. Я більше ніж упевнена, що такі стани не любить ніхто, але вони потрібні - емоційна передишка, зарядка, так би мовити. Але найважливіше - не допускати, щоб це тривало довго.

8

Коментарі

12.05.10, 01:02

    Гість: Ogin

    22.05.10, 08:21

      Гість: li___

      32.05.10, 09:24

      ле найважливіше - не допускати, щоб це тривало довго.
      Это чувство сложно контролировать

        42.05.10, 09:28

        Бывают такие моменты и весна для них вовсе не помеха

          52.05.10, 10:25

            62.05.10, 10:53

            У мене теж таке буває Не сумуй

              72.05.10, 10:54

              Никогда не переставай улыбаться, даже если тебе грустно - кто-то может влюбиться в твою улыбку.

                82.05.10, 11:08

                самой что-то не весело...и мысли так похожи на твои..

                  92.05.10, 21:54Відповідь на 1 від G_Anna

                    102.05.10, 21:54Відповідь на 2 від Гість: Ogin

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна