Засідання РБ ООН

Ну шо, всі подивилися засєданіє Совета Безопасності ООН? Розібралися, шо й до чого? Ну молодці. А для тих, хто не мав змоги, чи бажання подивитися пряму трансляцію Совбеза, дід щас все гарненько розкаже. Тим паче, шо через отого клоуна Чуркіна, який ето засідання ініціїрував, діду все одно вже не спиться, бо його желєзний розпорядок дня безнадьожно скомкан.

Ітак, шо ми імеєм? А ми імеєм Хуйлостан, которий будучи постоянним члєном Совбеза ООН воспользувався своїм правом на созив екстренного засідання.

Дід вніматєльно прослухав усі виступлєнія і в нього сложилося впечатлєніє, шо засідання було проведене спонтанно і со сторони Хуйлостана особо не готувалося. Чуркін зіграв свою роль формально, без огонька і діда розчарував. Нє ісключено, шо ніякої сверхцелі в цього засідання вообще не було.

Чи могло так бути? Та запросто. Хуйлостан – крайнє забюрократизована держава, а в бюрократичних державах многоє проводиться для галочки. Ті з вас, хто застав комсомол, наверняка помнить, наскільки формально проводилися комсомольські мероприятія. Конєчний результат вообще нікого не інтєресував, главне, шоб у плані можна було поставить птічку – ісполнєно. А Хуйлостаном щас руководить поколєніє комсомольцев.

Ми всі добре помнимо, шо Лавров, побачивши доклад ООН від 28 липня про гуманітарну ситуацію у восточних областях України, обозвав цей доклад “ліцемерним”. Був іздан спеціальний коментарій МІДа, в якому так і було сказано: “Главный вывод: доклад необъективен и даже лицемерен”. С етой бумажкой Лавров понісся в Кремль, прямо в кабінєт Хуйла і з порога похвалився, як бистро він среагірував, і шо він тіпа маладєц. Хуйло наверняка возмутився – якого хуя, мол, це ти мені кажеш? Ти іди в ООН і там їм все розкажи. Тому, як допускає дєдушка, ініціювання Чуркіним екстренного засідання Совбеза робилося для одного-єдінственного зрітєля. Ми знаєм ім’я етого зрітєля, но повторять не будем, бо обридло.

Кроме того, судя по псіхозу руссо-пропаганден-машін, актівность Чуркіна і його виступлєніє адресується в перву очередь внутреннєй аудіторії в самом Хуйлостанє – сматрітє, какіє ми добриє і міролюбівиє, а Запад отвергаєт наші мірниє гуманітарниє ініціатіви.

Но представим сєбе чісто умозрітєльно, шо в Кремлє сідят умниє і расчотлівиє люді (дід давно вже в етом сільно сумніваєцця), і сьогоднішній Совбез – только ход в большой і сложной многоходовке. Шо тагда?

А тагда нам нужно вспомнить, шо, собственно, просив Чуркін від Совбеза. Суть ініціативи слєдующа: Чуркін прізвал уйті от політізації вопроса і сфокусірувать вніманіє прогресівного человечества на гуманітарном ізмеренії проблєми: тисячі убитих, сотні тисяч беженцев, перебої с водой і електрічеством, нада шото дєлать. Хуйлостан, по словам Чуркіна, готов шото дєлать і готов направлять конвої с гуманітаркой в страдающіє райони. При цьому Чуркін висказав готовность, шоб формірованіє грузов, їх сопровождєніє і доставка насєлєнію осуществлялося под контролєм ООН. Нєслиханне уніженіє, як для Хуйлостана – они готові допустить на свою територію контролірующі органи ООН, ОБСЄ і других міжнародних організацій, шоб ніхто не заподозрив, шо вместо палаток бездомним Хуйло поставляє патрони Гіркіну і Ко.

Результат обсуждєнія ініціатіви був предсказуєм: страни одностайно визнали, шо гуманітарна проблема существує, но она існує лише там, де дєйствують поддержувані Хуйлостаном сєпаратісти. У освобождьонних же районах правітєльство України дєлає все для швидкої нормалізації життя і там ні про яку катастрофу мови нема. Хуйлостан, як подчоркувало большинство виступающих, може дуже легко сприяти вирішенню проблеми і без гуманітарної допомоги – нада просто перестать поддержувати сєпаратістов бойовиками і оружієм.

Обпльований Чуркін привично витерся і виразив сожалєніє, шо призив Москви нє бил услишан, а нєкоториє страни даже заохочують Київ до вооружонних дєйствій проти собственного народа.

Такім образом, єслі гіпотетично допустити, шо засідання Совбеза проводилося не просто для галочки, а шо Хуйло преслєдує якіто практичні целі, то можна окреслити наступні варіанти:

-       смягченіє воїнственной риторики Москви і смещеніє акцентов в сторону гуманітарной катастрофи мало на меті улушеніє іміджа Хуйлостана і уход от образа агресора;

-       зондаж позицій стран і оценка стєпені протіворечій между твьордими протівніками Хуйла (условно – англосакси і їх сателіти) та другими странами, нє столь твьордими в поддєржке України;

-       попитка нащупать консенсус по вопросу нємедлєнного прекращенія огня для начала оказанія гуманітарной помощі насєлєнію.

Перші два варіанти просто наївні, бо від образа агресора Хуйлу вже ніколи не відмитися. Точка нєвозврата давно пройдєна. Вбити клин между странами і сколотить собі лагерь союзніков проти США – напрасні сподівання. І діло даже не в том, шо хтось там США боїться. Просто образ Хуйла настолько одіозєн, шо даже латиноамериканські чи африканські країни постісняються відкрито виступати на стороні Хуйлостана. І сьогоднішній Совбез ярко засвідєтєльствував – Хуйло одін-одіньошенєк і з ним ніхто не хоче дружить.

Относітєльно третього упом’янутого варианта – прекращеніє огня. Да, дід писав у своєму вчорашньому пості перед началом засідання, шо наіболєє реальна цель созива Совбеза є попитка Хуйла руками ООН остановить АТО і зберегти статус-кво та дати возможность сіпаратістам закріпитися хотя би на тих територіях, які вони щас контролірують. А дальше, тіпа, видно буде.

Но і тут нашла коса на камінь. Діда потішило, шо у большинства представітєлєй чотко прозвучала мисль, шо Україна, як і люба друга держава, має повне право застосовувати вооружонну силу для забезпечення свого суверенітету, територіальної цілосності та безпеку своїх громадян. При етіх словах на Чуркіна було больно дивитися – його місія явно провалювалася. Холоп Чуркін лише пойожувався, жопой чувствуя, шо в еті мінути на нього в прямом ефіре смотріт Самий Главний Зрітєль Хуйлостана.

Дід также представляв собі, як матюкається Хуйло, дивлячись засєданіє Совбеза. В Москві три часа ночі, блять, а він як пацан сидить перед тілівізором слухаючи поученія від представників Руанди, Чаду і других развівающіхся стран. Об етом лі мечтал Хуйло організовуя Олімпіаду в Сочі і ожидая в Сочі встречу Большой Восьмьоркі. Об етом лі мечтала Кабаєва, которой раньше всє подружкі завідувалі, а щас она одіноко ворочаясь в постєлі всьо чаще думаєт о нєщасной судьбе Єви Браун.

Но а єслі без шуток, то по великому рахунку Україні вчора було підтверджено карт-бланш на подальше проведення АТО. Світ готов терпіти маньоври української воєнщини і зная, шо за всім цим стоїть Хуйло, понімає, шо все може тягтися ще дуже довго. Во всяком случає, нєсколько раз звучали упомінанія о грядущей зіме, і шо зіми в нашій країні сурові.

Все щас залежатиме від нашої Армії. А наша з вами задача – всємерно їй помагати. Оце главний вивод, який робить дєдушка послухавши екстренне засєданіє Совбеза ООН.

Упреждая возможні вопроси – да, дід в курсє шо таке “гуманітарна інтервенція”. І в курсє, шо Хуйло манєврірує своїми войсками під нашим кордоном. Однако дід продолжає щитать, шо варіант ввода войськ на територію Україну остається маловероятним. А єслі ми оставатимемося згуртованими і готовими до бою, єслі ми подавим любі проявлєнія паніки і будем все робити для боєздатності Армії, то вероятность інтервенції вообще будєт стреміться к нулю.

Любітєлям дипломатичних курйозів на замітку: вчорашнє засідання Совбеза ООН – тот редчайший случай, коли в адрес страни, яка його созвала, не прозвучало ні єдиної подяки. Обично діпломати люблять всякі словеса вежлівості, всякі там хуйо-майо... Діпломатія, як кажуть знающі люди, ето іскусство так насрать в душу собесєдніку, шоб у нього во рту остался льогкій прівкус лєсних ягод. Но з Хуйлостаном, похоже, ніхто вже панькатись не хоче і даже формальних компліментів не висказує.