Коли усе пройде....

Коли усе пройде, о так, коли

Всі революції і війни відгримлять,

І катаклізми, от тоді, коли

Нарешті радіо і ящик заговорять

І без брехні, коли

Хтось з можновладців від безсилля,

Він навіть матом не попре –

Вже все, кінець йому

За його злодіяння, коли, мабуть,

Нарешті гнобленню цьому Кінець вже прийде...

Або кінець цьому усьому світу – От тоді

Побачу я тебе.

Це буде – я не знаю,

Чи ввечері, чи вранці,

Лиш світло Сонця

Побачу я в очах твоїх.

Одне одному

Поглянемо ми в очі. Tи

Неначе позовеш мене до себе,

Ну а я впаду

На груди на твої і розридаюсь, Ну а ти,

Ти зрозумієш все, нітрохи не засудиш,

Лише скупа сльоза у тебе промайне.

Ось так...

Це лиш Господь Святий то знає,

Коли це буде.

Довгий шлях оцей,

Через роки і через вічність,

але вірю –

Повинно статись це! Не бути іншому, але...

Ні, не але, тому що

Комусь не відвернути це,

як тільки б не старався!

Не бійся! Дай Бог нам терпіння.

Нам тому так важко,

Що час до цього вже спливає. Дай-то Бог,

Щоб швидше він пройшов...