Народная мудрость гласит: "Завтрак- съешь сам, обед - подели с другом, ужин - отдай врагу". Многим из нас по утрам не очень-то хочется кушать, а НАДО! Согласно мнению традиционной медицины заврак составляет 25% суточной калорийности; это ваш заряд энергии, бодрости, сил, настроя на целый день. Кофе энд булочка (извините за мой английский:) или "овсянка сер",– у каждого, пожалуй, свой вкус. 

Желания исполнились? 

Ты больше не видишь меня, не следишь за моими привычками, не охраняешь мои сновидения. В прохладных восточных ночах мотаешься где- то. Тебе так нравится. Тебе так нравится быть озабоченным собственными заботами, которые ты сам когда- то создал.

Как я аккуратно- изящно шла навстречу тебе, так ты прятался. Странно, резко, как будто кто струны натянул- режет слух эта музыка и страшно прикасаться к ним, страшно представлять боль порезаных пальцев... Как- то так ты ускользал. Я не умела подходить слишком близко, говорить конкретно и отчетливо. Ну это же банальщина простая! Неинтересно. Пыталась тебя найти в сердце города, ты сидел в уютном кресле, создавал умный профессорский вид и продолжал закапывать себя там, где тяжело найти. В твоих глазах я читала только одно слово. Это цынизм. Кто- то хорошо заплатил, чтобы это слово постоянно в твоих глазах. Но на самом деле ведь у любой рекламной кампании есть лимит времени. И затем либо что- нибудь другое, либо пустота.

Я знаю, что ты постоянно врешь. Однажды я тебе об этом сказала, только чего- то забыла спросить,– тебе то оно зачем? Впрочем, правды от тебя вряд ли дождешься. И вот я смотрю на тебя и думаю, как так можно жить, когда все, что ты делаешь, ну и говоришь, – ненастоящее...

Хочется подарить тебе бронежилет, каску, затемненные очки, высокие ботинки с кожаными ремешками, красные леггинсы и синие трусы. Поглядела бы на тебя такого обмундированного и спросила: Где твоя зона повышенного комфорта?

На  столе лежит ручка, лист бумаги и таймер, выставленный на 2 часа 15 минут с обратным отсчетом времени. Ну а зная твой идиотский талант врать, присаживайся, пожалуйста, я законекчу тебя через USB- port к детектору вранья и на всякий случай выставлю 2 надзирателей, чтоб не сбежал раньше времени.

И можешь даже не записываться ко мне на кинопробы. Я все равно снимаю драму про принцесс, а твое место в киноленте о том, как психеют люди от двойной игры и задыхаются от криво сложенных слов, пропитанных циничными духами, запечатанных в конверте и отправленных не по тому адресу. Случайно. 

Когда я увидела его впервые, мне показалось, что это отстойное и самое безвкусное, что может быть. Разглядывала и фыркала. Фыркала и разглядывала. Приглядывалась, пофыркивала. Пофыркивала, приглядывалась. То сё, туда сюда. Мало по малу типа начала привыкать. Шло время. Серое льняное пальтишко стало набирать рейтинг и почему- то стало лучшим. Оно не было даже повседневной вещью, слишком дорогое, чтобы таскать каждый день, но когда я его надевала, – ни с того, ни с сего вдруг становилась главной героиней. Как будто бы в меня вселялась манерность Ренаты Литвиновой и вот этот образ озабоченной самовлюбленной дамочки с моих картин. И это ж получается, что я попадала в зону повышенного комфорта, так как  моральный и физический идеал радовали одновременно.  

И вот эта кошечка пошла гулять улицами небольшого французкого города и вечером с новыми мучачиками и амигами попала на диско. И так все вроди прикольно и ненапряжно, но как настало время уходить, я выкупаю ему, что какой- то сволочь потырил мое пальтишко. Взял и стырил. Я не понимаю, как ой сволочью надо быть, чтобы докатится до такого. И потом, кому могло понадобится пальто из лена, серенькое такое от Морган за 160 евро? Нет, ну я понимаю, если бы было -20 на улице. Но когда на улице прекрасная погода, хоть блина в купальнике ходи, то зачем воровать мое пальто, причинять такое страдание, нарушать гармонию моей жизни. Не понимаю я в общем этих людей. 

Ты моЙ демон, я твоЙ ангел

Такие разные. Так похожи.

Близкие и далекие. Ну так что же?

Желанье прикоснуться к твоеЙ коже.

С понтом забыть о самом главном,

Перспективном. Куда дороже.

Взлетаем к скалам сквозь пустыни

И возвращаемся в фиктивное ложе.

Все призрачно. Сверкают знаки.

Открыть таЙну только ты можешь,

Но я улетаю к Новому свету.

Дальше карты по одноЙ разложишь

Из других историЙ подключим основу.

МоЙ побег остался желаньем

И мыслеЙ утонченное признанье.

Недоступность в твоих поступках.

К черту выключаем все побужденья.

Плыть безумно долго по рисованным волнам

Мне хотелось, но чаша была полноЙ.

Легко разрушить виртуальную вечность

В замедленноЙ съемке безупречность.

За кадром демон, а я твоЙ ангел.

В цынизме правда, в запрете доступ.

Да, право доступа исчерпалось,

Делаю то, что мне осталось. 

Плетусь деваЙсом электронных фото

Быть в гармонии– сложная работа.

Вразрез нравам, так куда легче

Целовать тебя, обнимать твои плечи...

Делали так, о чем мечталось,

Только ничего не осталось.

МнимыЙ замок вратили в руины,

Его разрушил Мистер Скотина.

Но ты– моЙ демон. Вот я– твоЙ ангел

Разрывается сердце в направленье Восток,

Бьет как электрическиЙ ток

Ты играл на струнах моего тела

ЖестяковыЙ рок, как я того хотела,

Ведь ты моЙ демон, а  я твоЙ ангел.

FORBIDDEN 404 ERROR

Навіть до блохастих, невихованих янголів у серце часом приходе любов 

Лист "Намьок тонкiЙ"

Привіт коханий, я сиджу вдома і мені трохи нудно. 

Хотіла повчити англійську, але як відкрию книжку- почанаю думати про тебе. Це так серйозно. 

Ти мені зателефонуєш, коли звільнишся з роботи?

P.S. Ко-хаю 

Лист "Намьок конкретниЙ"

..скучіла

Цілую, твоя любіма нєвєста

Лист "КреЙзі"

Лбл тб м прнц, грншх в свт з тб нм. Т м лбв. 

Я так божеволію від тебе, що аж втрачаю мову. 

Ти кращий подарунок мого життя. 

ММммммММмммм.....

Лист "Помело"

Арсен... 

Ти ніколи не буваєш однаковим і власне за це я люблю тебе. Арсен, будь ласка, Арсен, приходь сьогодні ввечері до мене. 

Я приготую тобі на вечерю.... квадратних гуманоїдів. 

Лист "Оказія"

Арсен, любчику, я давно хотіла тобі казать, та як тільки бачила твої очі, то чогось різко ставала німа. Мені соромно, та я набралася сміливості і все- таки скажу. 

Це стосується тільки тебе і мене:) 

Ти такий козел... 

Переїзджай до мене, будем жити разом. Нам буде дуже цікаво. Будем гулять за ручку по місту, ходить у краєзнавчого музея, цілуватись, так щоб ніхто не бачив, танцювати на ліжку, знімати домашнє відео і співати караоке по барам. 

Тобі сподобається. 

Цілую тебе, світе очеЙ моїх.

Лист "Д-УПА"

Цілуй своїх вірменських жаб, а моє серце залиш у спокої. Мене нудить від твоєї брехні, зараз взірвуся на стільці. Чесно. Тобі на мене так само начхати, як мені на цвіт фіалок. Якщо хочеш знати, мене від них нудить. 

Лист "Демократія"

Відчепися 

Лист "Демократія- 2"

Чого ти такий тупиЙ?

Лист "Демократія– 3"

Пішов ти

Лист "ПлеЙбоЙчік"

Ти збочинець. 

Хочеш до мене у ліжко? 

Можу надіслати V.I.P. флаер

Лист "Неприхована наглість"

Привіт коханий, як тобі живеться без мене? Зайчику, ти ще не перебісився? Шо ти мовчиш цілими днями паскуда?

Я хотіла тобі сказати, що раніше була дуже гидливою дівкою. Такою, знаєш, елегантною, єхидною та з набияким ентузіазмом. Та ось любов необережно охопила мій розум, серце та пристрасть і я ні з того, ні з сього змінилася. Тепер ти постійно в моїй голові з ранку до ночі 7 днів на тиждень без перерв та вихідних. І от скажи, шо мені робить? 

Коханий, ти казав, що я поїду до Франції і моє життя стане інакшим. Поперхньошся. Твоя брехня стане тобі як рибна кісточка поперек горла. Я вже тут цілий рік торчю і, відверто кажучи, усе суцільно нудне; піпл хтось забанив нещастям і гемороєм, образно кажучи. Щоранку я просинаюся від шуму літаків, котрі літали туди- сюди і нагадують про ту феєричну лямурну подорож до тебе. Як я прокидаюсь, то дивлюсь у дзеркало, але блиску кохання в очах там нема. Ну скільки можна мене мучити? У погляді тих, хто разом зі мною, дуже кортить побачити трішечки розуміння, але максимум, на що я можу розраховувати, це зверхність та байдужість.  

Я це веду до того, що під твоїм крилом мені було  так добре. Такий тобі тонкій намьок. Поняв? Любий, я справді скучила. Давай ти гарно кинеш свої справи і прилетиш до мене і ми проведемо цей Новий рік разом у французкіх горах. Тільки ти і я. Одягнемося в карнавальні костюми, я буду Принцеса, а ти Мікі Маус і ми підем кататься на лижах. А потім підем до ялинкі, подаруємо одне одному гарні подаруночкі. Як тобі така ідея?

P.S. Сподіваюся, що ти вже сидиш на чемоданах. Цілую і люблю. 

Лист "Смак страшних почуттів"

Мій мозок дуже засмічений думками про тебе. Котік, ти мені небайдужий і якщо ти так хочеш знати, я досі тебе кохаю. Ти можеш мені не вірити, але я кохаю до нестями, бо ти в моєму серці один- єдиний. Повір мені, любов моя, інших нема. Only you. Ти просто єдиний Арсен Кденіан, який мені подобається. Я подібних тобі зроду не бачила. І зір у мене добрий. 100%. 

Ти не являвся мені три роки, але я не засмучена. Я розумію, що ти стидаєшся написать мені смс, бо я, гордовито витримавши "дамську паузу", десь через 15 хвилин відпишу, а ще ти боїшся дзвонити, бо я буду кричать. Але якби ти знав, як болить моє серце за тобою, то ти міг би дуже швидко прийняти рішення і воно було б правильним. Як би мені хотілося бути зараз з тобою, кохання моє, цілувати твої очі і зачіпати твоє тіло, хоча якби тобі не хотілося- то добре. Я згідна просто сидіти і дивитися на тебе (ну як тоді, на нашому першому побаченні), щоб лише бачити твої великі чорні очі, розумні та засмучені- ну як можна не любити це щастя? Зараз щось задумає і почне посміхатися і оченята ці будуть блищати гарно- гарно а я мовчатиму, бо в такі хвилини мені важко говорити, навіть думати і навіть порушити цю мить, вона ж така прекрасна! 

Принц мій найпрекрасніший, скажи, що я можу зробити для тебе? Як мені повернути наші дні? Моє серце розривається від болю, я хочу до тебе. Я не можу не думати про тебе, бо одна зустріч з тобою може замінити мені усе на світі крім повітря. Любий, мені ж треба чимось дихати, інакше я загину. 

Мені хочеться бути корисною для тебе і заради твого щастя я згідна на все:

я б охоче стала твоєю служницею, хоча сама добре знаю, що ти наймаєш прибиральницю і вона прибирає твій будиночок за гроші в 20 разів швидше, ніж я. Але ж я би приходила в твій дім вчасно, зарозуміло із сентиментальністю протирала би пил з твого підвіконня і задавала би багато запитань, аби либонь дивитися на тебе і відчувати твою присутність десь зовсім поряд; 

я б охоче стала твоїм PR мененджером, суміщала би приємне з корисним за гроші, бо ти така personA grAtA, тобі без паблік рілешинс аж ніяк. Так ось, ти б мені платив 10 000 драм в тиждень за те, що я тебе піарю в однокласніках і вконтактах;

я могла б стати дівою з оперного театру при умові, щоб моє коханнячко сидів гарнесенько як зайчик у залі на першому ряду з величезним букетом квітів. Для мене. Можеш не відбріхуватися словами, що я тебе більше не цікавлю. Я ж знаю, що я тобі подобаюсь. Ти сам говорив мені про це. Казав, що це серйозно і надовго, тобто назавжди. А я взяла і повірила, бо мені твої слова сподобалися, запали глибоко у серці і капєц. 

Якщо у тебе виникнуть проблеми- ти скажи мені і я розберуся з тим, хто посміє скривдити тебе, коханий. Я ж горою за тебе!

Щоночі мені не спиться, бо я кручуся в ліжку і думаю, з ким ти спиш. Я не ревнива, просто переживаю за тебе, ну тобто, чи тобі добре в той момент.

Любий, ти забув поздоровити мене з Днем народження. Недавно було. Чого ти забув? Міг би надіслати якусь листівку з Мікі Маусом, наприклад, авіапоштою. Ну добре, якщо ти така жадіна, міг би по електронці. Якщо ти хочеш, щоб я тебе вибачила, то так і скажи. 

Лист "Дзеркальні дні"

Коханий, я, так само як ти, люблю Єреван, а особливо ті авангардні скульптури в центрі міста, що ти мені показував, пам'ятаєш? Це місто особливе для мене, воно вразило мене своєю оригінальністю та дивовижністю, бо ти там живеш у центрі. Колись ти казав мені: "той, хто потрапив у це місто, обов'язково повертається". У мене є секрет, про який ще ніхто не знає, то я тобі не розкажу.

Вірменська мова така мелозвучна і приємна, я вже її трішки вивчаю, щоб от, коли ми з тобою зустрінемося, я сказала тобі щось і ти був в шоці. Я ще не придумала, що я тобі скажу, але мені здається, це буде Du uremn Ari utem. Оууу, я знаю, що тобі подобається, коли я співаю, то я почала вчити пісні найвідоміших вірменських виконавців. Може поспіваємо разом? Тільки я буду з листочка, бо ще не все запам'ятала, ти не проти?

Ти знаєш, мені теж подобаються апельсини, особливо, коли їх чистиш і руки різко чомусь починають пахнуть апельсиновою есенцією, але їсти їх я не хочу, бо мене від них трохи нудить, тому я б охоче поділилася з тобою.  

А знаєш, чого мені усе це подобається? Бо тобі це теж подобається.

До речі, я теж полюбила вузенькі вулиці Парижу з маленькими кафе, де так сидиш за столиком, куштуєш запашне, до біса гірке еспрессо за 3,5 євро, вичавлене з кавозаварювального апаратика і пишеш сумні рімовані рядки про те, як моє серденько хоче до тебе... 

Тебе кинула дівчина, яку ти любив. Зрозумій, якби вона тебе не кинула то ми б не познайомились з тобою і я б зараз не писала тобі цього клятого листа. 

Лист "Аргументи і фак ти"

Котік, пробач, що зустрічалась цілий рік з Хуаном Педро. Я чесно, не хотіла. Між нами нічого такого не було, ми просто ходили гулять за ручку і їздили по вихідним на відпочинок по усіляким дешевим провінційним містечкам, в основному маленьким, де мало магазинів, щоб не сильно багато витрачати грошей на мої примхі. Якось вночі у нас був секс, але це просто для здоров'я. Вір мені, мій любчику, це було тільки 2 рази. Він благав, щоб я до нього переїхала жить, але я сказала, що не знаю. І взагалі твоя хата мені подобається більше. Я не знаю, звідки у нього взялися гроші на такі дорогі подарунки для мене, але запевняю тебе, серденько, ми залишилися просто друзями. Все рівно твоя машина крутіша за його і виглядаєш ти як справжнісінький герой, а Хуан за мене жодного разу не заступився. Ну от хоча б згадать як до мене чіплявся рудоволосиЙ і до біса тупиЙ Крістіано, призначав мені побачення і писав на візитці свій номер мобільного, то Хуан сидів і тупо втикав на цю сцену. Здавалося б, що йому стоіло піти і надавати 10 підсрачників цьому нахальному збочинцю, та що вдієш, як природа не дала йому МОЗГ і ген геройства і сутичок. А ще він хотів з мене зробити продавщіцу булок в Лас Вегасі, а я йому сказала, що мені його булкі не треба. 

Зайчік, пробач мені за те, що зустрічалася з Антоніо. Це сталося випадково, ця італійська наволоч запудрив мені мозгі і наговорив багато компліментів. Але ж ти і сам добре знаєш, що кращі компліменти в світі мені наговорив ти! Я з ним просто зустрічалася і він просив про одруження, але я йому відмовила. А ще він пропонував мені різні такі передвесільні подарунки- маленьку машину, ноутбук у срібному чемодані і магазин D&G у директорство під ключ. Ти знаєш, коханець з нього ніякий- Перевірено. Як тільки він мені набрид, то я одразу його відфутболила. 

Риба моя, пробач мені за те, що мутила з Даніелем. Я не знаю, як це сталося, але він пристав до мене і налапшив, що я єдина жінка в його серці. Терпів усі мої псіхі. Ну ти ж знаєш, що я іноді погано поводжуся. Та якось він сказав, що після того, як розбився на машині, у нього проблеми з головою. Спочатку я закривала на це очі і думала, що люблю його таким, яким він вже є. Ну що зробиш, якщо людина хвора на голову, така вже твоя доля. Але коли я взнала, що він фанатично слухає жорстке техно і любить кохатися в сіні, то це вже був край. Кожен день писав по 20 смс із словами кохання по гуртовій ціні і навіть надіслав листа, такого романтичного. Він піклувався і дбав про мене, дуже хотів одружиться, але ж ти добре знаєш, що одружуватися з іноземцем- це так напряжно, бо треба десь 3 місяці пробігати з документами, а я цю волокиту боюсь так само, як йокширський тер'єр пустелю. Якщо ти мені пробачиш, то я  так більше не буду. Обіцяю.

Любий, мені усі набридли, ти ж розумієш. Скажи, коли ми будемо разом- тільки ти і я? Відправ мені смс з датою мого приїзду і номер рахунку по Вестерн Юніон і тобі буде ПРИЗ. Ні, ні, ти краще скажи, от коли ми одружимось, де проведемо медовий місяць,- у розкішному британському палаці чи на дикому пляжі Кот Д'Івуару?

Красота- Фотошоп. Інтернет- Залежність. Любов- Отрута. Чоловіки- Козли. Обіцянкі- Цяцянкі. Жінки- Відьми. Подаркі- Неотдаркі. Шлюб- Панщина. Діти- Зло. Мама- Рама. Папа- Шляпа. Кредит- Срака. Сон- Здоров'я. 

1095 РВ

Відчуваю себе гривнею, яку хтось обміняв на доллар, а потім знов на гривню.

Здається, я з самого початку казала, що мені це не подобається. Не хочу і не буду. Це не справедливо. Я не згідна. Мені начхати на все, я хочу залишитися. Будь- ласка, дозвольте мені залишитися ще на 10 років, я вам за це заспіваю гарну пісню. Мені болить живіт, я, здається, отруїлася. З'їла грибочків, а вони були отруйні, ось вам і результат. Я розумію, що не виглядаю хворою, але це не означає, що мені зараз добре. Якщо ти так хочеш знати, мені так не прикольно. Ти мене хочеш залишити біля себе назавжди? Одне твоє слово і я посилаю усі свої справи під три чорти, залишаюся поруч з тобою, щоб тільки любити і обожнювати тебе. Не відвозь мене до аеропорту і взагалі, викинь білет у смітник будь ласочка. Мені начхати, що він коштує 250$. Для тебе ж гроші не головне і взагалі тобі для мене нічого не шкода. Чорт забирай, чого я говорю про це через три роки?

15 нескінченних хвилин... Прекрасний сонячний день вихідного дня, моє серце у полоні міста гір, великих та могутніх, на які я б дивилася вічність, бо це цікавіше за японські мультики про принцесу Кенді. Перед моїми очима пропливають чужі постаті, я їх не знаю, вони не знають мене, але мені хочеться відкрити вікно і запитати у кожного з них: за що мені це? Вони навіть не дивляться в мою сторону, вони кудись поспішають щоб культурно вбивать час. 

Усю дорогу ми слухали мою «Іллюзію», у мене було таке відчуття, що це круто. Ми відкрили вікна, усе місто слухало як я співала. Дивно, я співала її ідеально, так само, як під час остаточного запису у студії «Skandal Records». але час усе рівно минав і ось ми вже зайшли до аеропорту, супермен заплатив 30 долларів за те, що я дихала повітрям цього міста і настала Ця мить… І я розумію, що треба щось сказать, та нажаль у моїй голові жодної ідеї. 

Можливо інша леді, опинившись в моїй шкурі, почала б ото базікати про кохання або про те, що ті безсонні ночі, проведені разом, були особливими (родина Homo Stervius, вид Підлабузниця Звичайна). Якась потвора кинулася би в його обійми і сказала "я так не можу, моє серце не витримає розлуки з тобою, любове моя" і тоді ти б зрадів і ви щасливі та закохані повернулися у дім, де панує щастя (родина Homo Dinаmius, вид Вішалканашию Липка ). Можливо, добре вихована леді запросила б тебе на наступні вихідні до себе на романтичну вечерю удвох зі свічками та французьким вином (родина Homo Strаtegius, вид Білявка Легкозапальна). Можливо, якась емоційно- чуттєва британочка розцілувала би тебе і сказала "BAby, Oh my God, I will miss You so much but I must go. You know BAby..." (родина Homo Brehаlius, вид Змія Самовпевена)

Зі мною ніколи подібного не траплялося. Я не знала що казать, то дивилася на нього і мовчала. Мені не хотілося залишати його, але як інакше? Вирішила поводитися так, нібито я його Королева і він відпускає мене на тиждень додому вирішити справи, забрати ноутбук, підзарядку для мобільного і повернутися до нього, щоб бути тільки разом. Ну і, оскільки ми прощаємося рівно на тиждень, я вирішила грати роль такої собі Місс Скромність-  нічого не обіцяти, не плакати і не показувати, що мені сумно. Ось він якось серЙозно подивився на мене. В очах його можна прочитати турботу, ніжність і блиск від флакону "кохання". Ця гра очей могла замінити що завгодно, навіть черговий перегляд боксу чи мою перемогу у конкурсі краси. Ніколи б не подумала, що люди можуть буть взаємопов'язаними телепатами. За мить його погляд став тривожним і я відчула якесь таке напруження. Просто подумала, а що він зараз мені такого скаже?

– Ти нічого не забула вдома?

– Так. Любий, я забула шкарпетки, так що, коли ти їх знайдеш...

– ... то носитиму.

– На здоров'я. Ну, якщо чесно, то я справді дещо забула у тебе.

Він навіть не питав, що. Без жодних слів показав на серце і я відчула ніби мене вдарили електрошоком  з порцією льоду. Іноді слова просто зайва річ. ЦеЙ погляд таємничиЙ. Я дивилася на ці чорні очі, вони зводили мене з розуму. Який же він все- таки гарний. Мій принц. 

Ми поцілувалися, любий сказав, що зателефонує ввечері, коли я прилечу на батьківщину. Я переступила межу, за яку йому не можна було йти і гордою ходою пішла до паспортного контролю. Ти Йшов, не оглядаючись, ти поступово зникав, ти поступово танув серед натовпу неначе лід у склянці гарячого шоколаду.   

Ніхто не попередив, що за цією межею почалося інше життя (Бо мені, до речі, ніхто нічого не казав).   

Я бежала по туннелю, длинному как жизнь.

Отрываясь от земли, улетала на крыльях вольности, 

Не чувствуя земли под ногами. 

Вспышки чувств казались безумно красивымы, как феЙерверки,

Хотя на самом деле это была вспышка фотокамеры.

История любви как фотомонтаж

Ощущение прелести- это такоЙ самопиар

Систематическое движение вперед и мысленное течение в прошлое.

Когда бежишь, не замечаешь деталеЙ

И я решила прекратить спешку.

Я шла по туннелю длинною в жизнь

Музыка воды текла сквозь пальцы, все сыпалось с небес.

В медленном хороводе можно так легко поЙмать счастье,

Которое уходило также внезапно, как и являлось во сне.

И только красочные снимки напоминали о минутах счастья.

С этого момента время невозможно было не любить

Порою заканчивалось топливо и ты оставалась в тупике

Все, что пугало, только казалось таким бесжалосным. 

И даже если ты не была сполна любима им, 

Ощущение сказочности фотошопило все недостатки.

И вот я ползу по узкому туннелю длинною в жизнь, 

Крылья оторваны. Нет сил идти. Я просто устала.

Большие бездушные города спокоЙно поглощали тех,

Кто стоял, разинув рот и только думал что делать.

Это самыЙ узнаваемыЙ запах в мире. 

Пост-увиденное, обтертые границы

Шаг за шагом убивали живоЙ интерес в сердце

В этом медленном танце догорают свечи

Ты можешь ослепнуть, читая новые журналы мод.

И только во сне тебе выдают старые потрепанные крылья...