Чай...

..я залізла на підвіконник....у руках - кружка чаю...гарячого....обпалює руки...навіть крізь рукавички..холодно....мерзнуть і руки і душа...я намагаюсь зігрітись,вкриваюсь пледом,одягаю на себе светри,та всерівно мерзну...
думки....такі,як краплі дощу на склі...дощик....хочу...хочу.....втекти від того усього...перелетіти у теплі краї,як зграя птахів...перезимувати..зігрітись...відчути тепло і ласку сонця....у пам"яті ще жевріє надія на те,що весна скоро прийде.....моє день народження...радість чогось нового та незвичного....весна та сонце....
мрії про когось особливого...дорогого серцю....така людинка була,та,нажаль,вона не оцінила моєї турботи...спілкування....чимось постійно я дратувала ту людинку.....хм....
люди....які ж вони дивні.....теплі та холодні,солодкі та гіркі,червоні та чорні,злі та добрі...байдужі та турботливі....їх так багато!і деколи просто втомлюєшся від тих людей...намагаєшся втекти.....подалі...щоб не бачити того розмаїття смаків та настроїв....та разом із тим розумію,що відчуття різнобарв"я людей,їх настроїв - це і є життя....яким би воно не було.....щасливим чи не дуже,яскравим чи байдужим.....різниці немає...напевно....надія помирає останньою....ось і я поки що продовжую сподіватись на щось краще,ніж кружк чаю у руках...можливо,колись мої долоні будут зігрітими не лише від гарячою кружки....а від чийогоь тепла....якого так не вистачає цим холодним та похмурим вечором.....