Окремі аспекти здійсненої роботи у вихідні дні

     Нерідко наймані працівники виконують покладені на них трудові обов’язки у вихідні дні. Чи може вказана праця компенсуватися грошовою винагородою в потрійному розмірі?

    Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, встановлюючи, як компенсується добросовісна праця, що здійснена у вихідні дні, необхідно дослідити такі правові джерела:

1.                 - Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Конституція України);

2.                 - Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП України).

    Чинне законодавство, будучи збалансованою системою юридичних правил, заразом гарантує всім особам цілу низку різних за своїм змістом можливостей, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Скажімо згідно з правовою нормою, яка закріплена вітчизняним законодавцем в ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен володіє правом на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

    Подібне за своєю сутністю положення передбачають інші нормативні акти, що посідають одні з провідних місць в непростій структурі приватного права. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 2 КЗпП України, одне з основних трудових прав, яким в свою чергу є право громадян України на працю, - тобто на одержання цими особами роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи в себе право на вільний вибір професії, роду занять та роботи, забезпечується державою.

    Зазначеною можливістю вправні та добросовісні працівники користуються в різні проміжки календарного часу. Вищевказане судження пояснюється тим, що у виняткових випадках згаданих осіб залучають до сумлінного виконання трудових обов’язків у вихідні дні.

    Вищевказана праця, приносячи суттєву користь нашій незалежній Вітчизні, а також її добросовісному народу, водночас підлягає справедливій винагороді. Скажімо згідно з правовою нормою, яка закріплена вітчизняним законодавцем в ч. 1 ст. 72 КЗпП України, робота, що була виконана найманими працівниками у вихідний день, може компенсуватися, за згодою сторін, наданням їм:

-               - або іншого дня відпочинку;

-               - або у грошовій формі у подвійному розмірі.

    Звідси випливає декілька важливих питань. Зокрема добросовісна робота, здійснена найманим працівником у вихідні дні, не може компенсуватися йому грошовою виплатою у потрійному розмірі.