Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітніх осіб

    Одними з безпосередніх учасників трудових відносин є неповнолітні особи. Яку тривалість має щорічна основна відпустка, що надається таким людям?  

    Правовому регулюванню даного питання притаманні своєрідні особливості. Зокрема, встановлюючи, яку саме тривалість має щорічна основна відпустка, що в свою чергу надається неповнолітнім працівникам, необхідно дослідити такі правові джерела:

1.    Конституцію України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Конституція України);

2.    Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП України);

3.    Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон України «Про відпустки»).

    Чинне законодавство, будучи багаторівневою системою юридичних правил, водночас гарантує всім особам цілу низку різних за своєю суттю можливостей, яким в свою чергу притаманний майновий чи особистий немайновий характер. Скажімо згідно з правовою нормою, яка закріплена вітчизняним законодавцем в ч. 1 ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок.

    Подібне за своїм змістом положення передбачають інші нормативні акти, що посідають одні з головних місць в непростій структурі приватного права. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 2 ст. 2 КЗпП України, всім працівникам гарантовано право на відпочинок, як це встановлено законами про обмеження робочого дня та робочого тижня, а також про щорічні оплачувані відпустки.

    Чинне законодавство передбачає складну класифікацію такої можливості. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в п. 1 абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки», основна відпустка є одним зі встановлених видів щорічних відпусток.

    Відомо, що вказаному відпочинку притаманна ціла низка юридичних ознак. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 75 КЗпП України та в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам встановленою тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

    Але не треба забувати про те, що даному правилу властиві істотні винятки. Скажімо згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 3 ст. 75 КЗпП України, для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки.

    Одним з переконливих підтверджень вищевказаного факту можна назвати встановлену тривалість ефективного відпочинку неповнолітніх фізичних осіб, які працюють за трудовим договором. Що це означає?

    Суб'єктний склад тих чи інших правовідносин є надзвичайно різноманітним. Зокрема він включає в себе неповнолітніх фізичних осіб.

    Чинне законодавство гарантує таким особам цілу низку різних преференції. Зокрема у відповідності до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 2 ст. 75 КЗпП України та в ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпочинок», особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.