ПРОКОПЕНКО Володимир Павлович

Рубрика ВИДАТНІ ДІЯЧІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ

ПРОКОПЕНКО Володимир Павлович 

Прокопенко Володимир Павлович народився 28 листопада  1937 році на Черкащині в селі Старосілля Городищенського району. Здобув там середню освіту, а потім у м.Львові робітничу професію шофера, яку закріпив практичною роботою на автобазі обласного управління торгівлі.Потім В.П.Прокопенко три роки служив у лавах Радянської Армії, де прилучився до співробітництва з окружною газетою Білоруського військового округу. Подальше оволодіння  словом продовжив у Львівському державному університеті ім.Ів.Франка нафакультеті журналістки. Навчання успішно поєднував  на посаді секретаря комітету комсомолу університету.

Після закінчення вузу В.П.Прокопенко працював на звільненій комсомольскій роботі в апараті обкому комсомолу, ЦК ЛКСМУ, а також відділі організаційно-партійної роботи ЦК Компартії України. У 1962 році В.П.Прокопенко делегат 14-го  з"їзду ВЛКСМУ  у Москві.

У жовтні 1973 року його було призначено директором видавництва "Молодь".9 років роботи на цій посаді засвідчили його неординарні організаторські здібності у видавничій сфері. За цей час світ побачило понад 1200 книжок з маркою Молоді. Серед них чільне місце зайняли твори художньої літератури, як класичної, так і сучасної. Особиво прикметним було спрямування колективу видавництва на підтримку молодих авторі. Щороку виходило близько 20 перших книжечок поетів, прозаїків, а понад 70  початківців представлялись читачам в альманасі "Вітрила". 

   У цей період "Молодь" зі своїими творами представила громадськості О.Гончара, П.Загребельного, Д.Павличка, Б.Олійника, І.Драча, Г.Тютюнника,Р.Андріяшика, С.Казака, ,С.Плачинду, А.Тарана, С.Тельнюка, П.Усенка, О.Коломійця, С.Колесника,О.Білаша. Цей ряд можна продовжити ще кількома сотнями письменників, журналістів, учасників другої світової війни, новаторів виробництва.

За безпосередньою участю В.П.Прокопенка у м.Києві велося будівництво і введено в експуатацію один із найпотужніших поліграфкомбінатів нашої держави "Молодь" (нині "Україна". В комплексі з виробничою і соціально-побутовою інфрастрруктурою.

З 1982 року В.П.Прокопенко продовжує роботу головним редектором  журналу "Піонерія", у видавництві "Рядянський письменник", апараті Спілки письменника України. Вісім років він  очолює  Українське відділення Літфонду СРСР та Укрлітфонду.

Його єднання з літературою, видавничою і проліграфічною справами продовжується з  1994 року в Міністерстві України у справах преси та інформації. на посадах начальника Головного управління книговидання та книгорозповсюдження, заступника Міністра України у справах преси та інформації, в.о.першого заступника Міністра України у справах преси та інформації.

З ліквідацією міністерства в 1997 році він очолює Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку, а потім включається до організаційної роботи на посаді радника Голови Державного комітеті інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України.

Прокопенко В.П. працював також відповідальним секретарем  інформаційно-видавничого центру "Чорнобильінтерінформ" з виконанням обов"язків ради Міністра України з надзвичайних ситуацій.

Значимий творчий внесок В.П.Прокопенка в утвердження української мови в нашій державі.

У його перекладацькому доробку близько двох десятків книг, які побачили світ у  різних видавництвах, загальним тиражем понад мільйон примірників. Переклав українською мовою твори О. Михалевича «Сперечаюсь», П. Насєдкіна «Великі голодранці», трилогію Г. Ходжера «Амур широкий», роман Ч. Айтматова «Плаха», твори Д. Нагішкіна, Л. Жарікова,

М. Скоморохова, твір "Консул"З.Воскресенської.

 Прикметна його громадська робота. Тривалий час він був членом правління Спілки письменників України, заступником голови Київського комітету захисту миру, головою Фонду цього Комітету.Нині його творча енергія знаходить повносилий вияв у діяльності Головної редколегії "Книга пам"яті України".

 Життєствердна діяльність В.П.Прокопенка вподовж усіх років  високо поцінювана. Він  нагороджений Орденом  Трудового Червоного Прапора, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, медаллю "В память 1500-летия Киева", Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України,  Знаком Держкомвидаву СРСР і ЦК профспілки працівників  культури "Отличник печати", численними відзнаками державних, громадських організцій та установ.

В.П.Прокопенко нині Голова правління української ради працівників та ветеранів інформаційної сфери, з квітня 2016 року по теперішній час.

     Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України.

Прокопенку В.П. призначена довічно державна стипендія видатних діячів інформаційної сфери, Указом Президента України.