одноразові речі

  • 08.06.07, 01:37
Так влаштовано світ.
Так влаштований я.

Люди приходять, намотують круги навколо мене і йдуть далі, зникаючі у небутті. Люди, організації, тусовки - всі вони з часом вичерпують себе і стають зайвими. Тоді ти розумієш, що час знову прийшов, збираєш речі і сідаєш на перше ранкове метро, не лишаючи по собі навіть записки.
Зникають люди - лишаються лише номери телефонів. Але ти не можеш попрощатися, ти читаєш СМС та посміхаєшся, ти вислуховуєш про хлопців/дівчат, нові комп"ютери, ремонти, поїздки, але це більше нічого не значить, а наостанок кидаєш: "ні, не приїду - багато роботи". Хтось хвилює тебе місяць-два, хтось рік-три-чотири, але всі вони, зрештою, лишаються лише у телефонній книзі та на фотографіях.
І ти знаєш, що от він, момент, і ще ряд людей з твого оточення повинен відійти в архів. Як про це сказати? Просто "я йду". або "все, я йду". чи, може, "мені час іти". або просто перестати відповідати на дзвінки? Бо нічого більше не тримає мене тут. І всі ми Там будемо.
Крім тих, хто пішов раніше. І ти досі не знаєш, як надовго вони могли б залишитися в твоєму житті. Можливо, це саме ті люди, хто б могли бути з тобою все життя? Зрештою, мають же існувати такі.. індивідууми. Найкращий друг і дівчина...
А все інше стирається. Старі фотографії...

да, я такой!

  • 06.06.07, 00:33
Что-то все на меня обижаются последнее время.
"А я хамоват, истеричен, беспардонен и, что главное, абсолютно ничего не хочу в себе менять", - решил я писать не в аську гражданину, а сюда.
ура, товарищи!

як мене трохи не стало (

  • 30.05.07, 23:00
бл**ське сонце. ані хмаринки
солоні крапельки поту стікають підборіддям, псуючи сорочку і джинси. спека. на небі - ворони. навкруги - машини. і люди. дурні тупі люди. думалка відключається і зморене температурою тіло рухається саме по собі. тіпа енергозберігаючий режим.
Раптом - сполох справа - дівчинка. готичний мейк-ап, анреальна чорна сукня, сумка а-ля Nightmare before Christmas, пронизливий погляд з-під довгих чорних вій... Рухи сповільнюються - можна роздивитися прекрасне тіло у всій красі, я пригальмовую - Боже мій... Погляд повертається до напрямку руху - перед очима пролітає, як у кіно, весь сьогоднішній день - шалений Жигуль на швидкості, за визначенням не властивій цьому виду транспорту, вписується у поворот за 20 сантиметрів від моєї ноги. А якби ж я не відвернувся. Якби не зупинився? якби...
Очі автоматично розшукують дівчинку в травневому натовпі. зникла. наче й не існувала...
Боже мій! бл**ське сонце...

навеяно сегодняшним

  • 28.05.07, 23:56
подземный переход - площадь Космонавтов.

вот так.. почему-то...

Разыскивается.. Человек?

  • 28.05.07, 21:39
тот самый, что никогда не окажется дальше расстояния телефонного звонка. кому можно доверить самое жуткое и всегда поделиться радостью..
опять грустно почему-то. может, дело в дожде за окном? или и мне пора?..

Когда-нибудь
Замедлить бег,
И, уже не спеша,
Увидеть, как
Берет разбег
Душа... (с)

міжнародна олімпіада з командного програмування KPI-OPEN 2007

  • 28.05.07, 11:20
..відбудеться

Запрошуємо Вас взяти участь у Другій відкритій
студентській олімпіаді з програмування ім.С.о.Лебедєва-В.М.Глушкова
"KPI-OPEN", що проводится Національним технічним університетом України
“Київський політехнічний інститут“.

Змагання проходитимуть з 02.07.2007 по 07.07.2007 в НТУУ "КПІ".
Змагання є очними та включають 2 тури, де беруть участь усі зареєстровані команди.

Всім бажаючим спробувати себе – докладніше на http://www.kpi-open.org

Контакти:
Україна, 03056, Київ, пр. Перемоги, 37, НТУУ "КПІ", корпус 1, кімн. 299(15)
E-Mail: [email protected]
Тел.: +380 44 4549243

З повагою,
Наукове товариство студентів та аспірантів НТУУ "КПІ" :)

Ктожея?

  • 28.05.07, 10:11
Итак, я здесь уже достаточно долго. Не являясь самым активным участником, однако, приобрел "широкую известность в узких кругах". Так вот, всем кто меня знает или же думает, что знает - прошу, три слова, характеризующие меня, по Вашему мнению!
так каким же я Вам представляюсь? )

магия металла

  • 17.05.07, 21:53
Вам подходит магия Металла
Вы очень сложная личность. К вам никто не относится равнодушно, вас либо любят, либо ненавидят, и часто люди выбирают последнее. Вы замкнуты, вы одиночка, вы все можете сами... Вы уверены в этом. Круг ваших друзей очень ограничен, вы часто с легкостью манипулируете ими, но вы готовы все отдать ради них, хоть они сами об этом и не подозревают. В душе вы романтик, вы любите ночь, звезды и полную луну. Вас притягивает все таинственное, но, кажется, вы продвинулись в этом как никто другой. Ваша горячая душа скрыта под ледяными осколками ваших разбившихся надежд. Если вы чуть постараетесь, то можете постигнуть Тайну Мироздания, но нужно ли это вам?.. Не увлекайтесь слишком вашей властью - она может погубить вас. Послушайте людей, которые рядом! Дело не в том, что вам кто-то нужен, дело в том, что ВЫ кому-то нужны!..
Пройти тест

"Есть город на Неве..."

  • 06.05.07, 22:08
Буду говорити та писати "язиком":
"В Москве можно жить. в Питере жить стОит!" (с) кажется, Башлачев

Итак...
Витебский вокзал своими ажурными перекрытиями сразу почему-то напоминает мир арканума, где дивно переплелись магия и технология.
Дальше, в городе, чувствуешь себя как дома. тихо, уютно, красиво. чем-то напоминает родные Черновцы.
Далее - по порядку:

1. Русская попса. в России абсолютно та же, что и в Украине. правда, странно? ) но Цой вечно жив!




2. Людям здесь присуща некоторая внутренняя интеллигентность и одухотворенность. Только записал эту мысль, как в кафе вошла Баба.


3. За все время проведенное в общественном транспорте так и не удалось уступить свое место какой-нибудь бабушке (

4. Обкорнанные деревья являются важным элементом украшения города, но лишь в Петергофе они приобретают какой-то ужасный демонический вид

5. По пути на Богословское кладбище появляется некоторый священный трепет, будто сейчас случится то, к чему стремился всю жизнь. На месте он сменяется глубокой скорбью. "мама, мы все тяжело больны, мама, я знаю, мы все сошли с ума..." Вероятно, не самая подходящая цитата, но... Огромное человеческое спасибо человеку, опустившему мою руку с фотоаппаратом там на кладбище. сейчас я бы себе этого не простил. потому фоток нету

6. Зато есть из котельни-Камчатки )

это гитара Вити Цоя )


7. Работа питерских дизайнеров мне нра!

хотя достаточно и явных ляпов. но их "фотать" неинтересно

8. на правах нерекламы:


9. Медный всадник - всего лишь медный:


10. к телефонам-автоматам полагаются телефонные справочники (я такое раньше только в "терминаторе" видел):


11. да Винчи - мастер:


12. но местные мастера не менее талантливы :))


13. действительно, приятно наблюдать подрастающее поколение:


14. счастливый номер, приносящий удачу, ездок на бочках... (с) в общем, пусть им буду я )



продолжение - в фотоальбоме. попытаюсь там все прокомментить ) http://photo.i.ua/user/12231/8522/?rnd=253504&p=3

Совість

  • 17.04.07, 23:41
New hardware found
External device "совість"
Зручно й недорого. як у всіх - відчуваєш себе порядною людиною. а замучить - можна вимкнути, відкласти у сторону, навіть з розетки витягнути - і тиша...
А вона є. Нехай мовчить, нехай її не чутно. а на серці все шкребе якась дурня...