вірші
- 01.06.10, 16:54
***
Може, трепет цей зоряний віщий:
З опівнічних тривожних небес
Гляне місяць, блідий, мов небіжчик,
І утне поминальної пес.
А з посохлого древнього древа
Вийде діва, нага і сумна...
Тільки й вчуєш як десь металево
Обірветься твоя струна...
Може, трепет цей зоряний віщий:
З опівнічних тривожних небес
Гляне місяць, блідий, мов небіжчик,
І утне поминальної пес.
А з посохлого древнього древа
Вийде діва, нага і сумна...
Тільки й вчуєш як десь металево
Обірветься твоя струна...
9
Коментарі
N 47-ий
11.06.10, 19:40
Дядька Ёжка
22.06.10, 07:47
Листопад
32.06.10, 09:46
Alleksandr
42.06.10, 13:47
Гість: dusja
52.06.10, 13:55
красиво,як і завжди)))
sevama
63.06.10, 00:12
чи то струни такі металеві,
що так легко ламаються в такт?
чи то яблуко снилося Єві,
чи Адам розказав щось не так?
краще струни візьми синтетичні,
що натче з волосіні павук,
і сім нот не повісиш на вірші,
бо на ноти немає вже рук.
і серпом гостроликий небіжчик
не стинатиме ноти зі струн,
бо насниться стонадцятий віщий,
де у сміху розчиниться суммм....
мерсі за натхнення...
Brodyaga
73.06.10, 12:33
Просто Гоголевские мотивы...
Здорово, молодчина!
Анатель
83.06.10, 15:11Відповідь на 1 від N 47-ий
дякую
Анатель
93.06.10, 15:12Відповідь на 2 від Дядька Ёжка
Анатель
103.06.10, 15:13Відповідь на 3 від Листопад