Как вам?

Остановись мгновенье, ты прекрасно!

Все звуки, шепот , даже взгляд,

Я знаю ведь ты было не напрасно,

Воспоминания к тебе манят.

Движенья рук, моргание ресницы

И долгая надежда нас свели с тобой.

Хотелось бы взлететь как птица!

 Вздохнуть еще тот аромат душой.

Но ты прошло, осталась только пленка

Рассказы всех таких же как и я!

Я остаюсь в душе еще девчонкой

Но говорят за год то не узнать меня.

Ах, время! Ты проходишь, ты летишь!

И на земле так чередуются столетья!

Когда то ты про эти годы промолчишь-

Историю же унесет осенний ветер.

И вот скатилась по щеке слеза,

Горячая, как и ты мгновенье!

Но так как высохнет сейчас она,

И ты исчезнешь, станешь тенью.

И вдруг,открыв глаза  увидела я солнце,

И яркий луч и тысячу огней!

И я подумала смотря в  оконце,

Что тысячи мгновений еще же впереди!

а ось вам  авторський переклад на українську

Блаженна миттю зупинись хоча би на хвилину ,

Всі звуки, шепіт, погляд твій ,

Все як у казці, я до тебе лину,

І спогади не покидають мізок мій.

Ці руки, кліпання утомлених очей…

І довга мрія, що звели з тобою ,

Я заздрю крилам голубів ..

Я хочу полетіти і почути запах той душею.

Та ти пройшла, залишилась лиш плівка,

І розповіді всіх таких же як і я!

В душі я ще мала й довірлива дитинка,

Та кажуть ,що за рік змінилася, і не така була!

Ох часе! Ти проходиш, ти летиш!

А на землі міняються століття.

Колись про ці роки ти промовчиш,

І пронесе історію осінній вітер.

Та по щоці скотилася сльоза,

Гаряча, як і мить оця чудова,

І зараз висохне вона,

І зникнеш ти , тінь вкриє тебе знову.

Та ось відкривши очі, побачила я сонце,

Яскравий промінь, тисячу вогнів!

І я подумала ,дивлячись в віконце ,

Що тисячі прекрасних митей будуть знов!