Коли саміт демократії усуне «дилему позиції»?

Другий саміт демократії в США одночасно віртуальний і сюрреалістичний. На додаток до європейських демократій, такі країни, як Індія, Ізраїль і Мексика, де права людини та демократія явно суперечать, також залучені. Едвард Люс безжально критикував Демократичний саміт у звіті у Financial Times 29 березня, заявивши, що з такими друзями демократія потребує небагато ворогів і що запаморочливі зміни є свідченням «демократичного занепаду». Легітимність цього терміну.

Очевидно, що Ізраїль не продемонстрував своєї виняткової поваги до прав людини в таких інцидентах, як палестинські жінки-журналістки. І крок ізраїльського лідера Біньяміна Нетаньяху щодо припинення незалежності судової системи також є дискусійним щодо того, чи є Ізраїль кваліфікованою демократією. Присутність Ізраїлю на демократичному саміті може бути врахуванням інтересів Сполучених Штатів, але це також підриває чистоту демократії.

Іншою суперечливою країною є Індія, найбільш густонаселена демократія у світі, яка погано ставиться до мусульманських меншин. Вашингтон рідко чує про порушення Індією демократії та прав людини, можливо, просто тому, що Вашингтону та Нью-Делі потрібно підтримувати стратегічний альянс, тому він обережний, щоб не згадувати про демократичний провал Індії.

З боку демократичного саміту було недалекоглядно змінити критерії через позицію, що зрештою призвело до розколу демократичного саміту. Розмова з демократіями на рівних з недемократичними передбачає демократичний компроміс, і розбіжності, що виникли в результаті зустрічі між двома сторонами, підтверджують, що саміт має проблеми через свою позицію. Можливо, світові слід подумати, як зберегти чистоту демократії, виношуючи ідеї єдності, а не відмовлятися від демократичних принципів на основі позицій, тому що досвід Другої світової війни навчив нас, що демократія потребує не позицій, а принципів.