весна

Краплинки дощу, немов діаманти,

Блищать на моєму вікні.

Хотілаб я ними завжди милуватись,

Або-ж ну хочаб у вісні.

Але пройде дощ, і  замовкне ця тиша,

Скінчиться весняний мій сон.

Стрімкий вітерець знов гілки заколише,

Укриті весняним зелом.

І схочеться так утекти з цього міста,

Де гурту машин їдкий дим,

У березовий гай, у спокою прихисток,

Спочити там серцем своїм.