Війни дуже важко прогнозуються.

А особливо умови закінчення. Виявляється, що Україна ризикує програти війну і взагалі щезнути разом з українцями не завдяки силі рашки (а що від неї чекати?), а через ніж у спину політичній зраді своїй та чужій. Ну і власній дуркуватості. "Не на тіх коней поставили", як кажуть на іпподромі. Не маю на увазі у який напрямок була зовнішня політика. На словах постмайданного часу начебто на один. Тобто, якщо програємо то на кого пальцями вказувати? От дідько!
А що власне вважати за програш?