як дура)

А я , як дура, в сонцезахисних окулярах.

Боюсь одного дня зустріти тебе на вулицях нового для мене міста, знаючи, що ти десь поруч, в радіусі кількох кілометрів від мене, а можливо навіть кількох метрів. Останнім часом я гублюсь в тих маленьких вуличках, ніби навмисне блукаю по вокзалу, знаючи, що ти теж десь тут, їдеш додому. Навмисне шукаю подруг з того ж міста, що ти, щоб одного разу приїхати туди, і знайти тебе. Подумаєш, маніячка ? напевне. Хочеться купити білети на одну з ігор твоїх коханих «Карпат», піти на величезний стадіон, прокричати цілу гру і десь серед божевільного народу побачити твої запалені очі. Я знаю, ти любиш цю гру. Ти не пропустиш ні одного матчу, я обов’язково колись піду. В мене є друг, який вчиться в твоїй академії, можливо я коли-небудь прийду до нього, і десь на якомусь поверсі, в якомусь коридорі побачу тебе. Такого жвавого, веселого і відчайдушного. Мені буде достатньо того, щоб написати про тебе книгу. Я обов’язково колись напишу її.