http://www.aquarun.ru/oracle/colortest/
тест який справляє враження щоразу як я його проходжу

пізнайте свою свідомість, і знайдіть правильне рішення

Пускай сегодня на земле
Капает дождь
Я не прийду к тебе
И ты не прийдешь
Пусть с нами навсегда
Косые дожди
По крыше слушай стук
Надейся и жди...(c)

я його зустріла випадково, знайомого, якого дуже давно не бачила...зустріч, яка мала б бути досить привітною - була холодною та не бажаною...так сказати у кожного свої проблеми, його проблему я знала чудово, була мить коли навіть співчувала, але потім дійшла висновку - заслужив він....

 після традиційного "привіт, як справи?" , мен так кортіло запитати його як він зміг дивитись в очі своєї коханою після зради... дуже довго вагалась, чи мала я право взагалі про це знати, але якщо знаю, то це не спроста.

відповідь була, спочату "А це не правда, звідки ти таке взяла" (таких наляканих очей я ще не бачила), потім, " ну це не твоя справа", а вже в кінці " ти не увялєш як мені ху**во, я ночі не сплю..."

мені не потрібні були виправдання, я тут причому,не мені ж зрадили але потікся, знаєте, такий жаль до себе, що йому так погано, так не добре, що він не хотів, що це випадково, що йому соромно....і т.д.

мені стало не те що гидко, мені стало нудно....що він хотів, щоб я його опавдала? чи шо....

одне добре, що та дівчина з якою він зрадив, тепер його звинувачує в тому, що він її використав, і так би мовити в нього совість прокинулась...може вже більше не буде зраджувати, може хоч його це чогось навчить...надіюсь....

 

Поживу - увижу, доживу - узнаю, выживу - учту.

помилка то є добре, коли ти її не повторюєш.....

"Мне хотелось бы, чтобы рядом со мной был человек, в присутствии которого мое сердце билось бы ровно и мерно, человек, рядом с которым мне было бы спокойно, потому что я не боялась бы на следующий день потерять его. И время бы тогда текло медленнее, и мы могли бы просто молчать, зная, что для разговоров у нас впереди еще целая жизнь. И мне не надо было бы принимать трудные решения, ломать голову над серьезными вопросами, произносить жесткие слова..."

в кожного є план, рухатись вперед, не оглядаючись назад, не беручи до уваги емоції та почуття...лише сурове обличя, лише цілі які приносять результат, лише мрії, що збуваються...ніяких простоїв чи ще гірше - кроків у минуле...лише стриманість, і знання що там буде значно комфортніше....так саме комфортніше...кожен крокує вперед до своєї мрії, не знаючи що просто шукає самого себе в цьому житті, яке приносить не лише розчарування....(чомусь саме так хочеться думати)

є 11 пунктів, є 11 правил, є 11 приницпів, які повинні затьмарити усе....усіх....

 

потрібно вже лягати спати, щоб швидко наступило завтра і все стало легше, легшає на ранок навіть дуже....деякі думки взагалі здаються двиними і безглуздими, інколи хочеться сміятись а інколи просто плакати....

найбільше у житті ненавиджу чекання і невизначеність, люблю коли і з крапкою вгорі, коли не сидиш і не думаєш, а що буде...люблю коли ясно, хай це не сподобається моїм емоціям, головне що одразу я буду звикати чо того що потрібно пережити.....

а коли неясність то просто втомлюєшся.....

" ніколи не розуміла чому ми з тобою подруги, ти як думаєш?

а я не думаю, я знаю...Ти супер класна, а я проста, я не сплю з твоїми хлопцями, бо вони ніколи не звертають на мене увагу, і виконую всі твої забаганки, ось і все, і нас обох це влаштовує"(с)

 

ну хочу я його, я постійно про це думаю, і навіть напево сама зроблю перший крок.... хоча може і не нада...

мені набридло про нього думати! хочу більшого.....!!!!!!!

життя така цікава річ, що просто не мож натішитись ним...настільки захоплює та втягує ця гра, що просто не помічаєш і не думаєш що все може раптом зупинитись...мить...і гра закінчена назавжди, немає переможців чи переможених є лише безодня.... пустота та віра  в те що у інших вона триватиме вічність...а що таке вічність???? не більше і не менше чим наше! життя...ось і сидіть думайте, коли все стане байдуже....