що ви боїтесь? ваші страхи...
- 14.12.08, 20:37
Ви колись думали чого ви боїтесь насправді...я не про мишей (їх боюсь, але це не той страх, який керує нами, хоча не нами, а особисто мною), я би переборола страх перед самотністю та старістю б змирилась...перед мишами і висотою б зібрала всю силу в кулак і потрагала їх чи б подивилась з 100-го поверху...або й стрибнула з парашутом (жах як хочеться, мама дорагая як боюся)...
для мене страх найбільший, це коли тобі ставлять діагноз невиліковної хвороби, а ти нічого не встигла зробити...відкладаючи на завтра і на завтра...живучи саме завтрашнім днем...плануючи щось там через місяць, а коли приходить місяць переносиш далі...
чи машина -бах аварія, ти лежиш і останні думки про що? про те, що не поїхала на море, про те що не зустріла світанок, про те що не спробувала того смачного тістечка, про те що не зізналась в почуттях, про те що обдурювала когось в почуттях, про те що щось там забула сказати, зробити, створити, помітити, зустріти, обговорити, прочитати , вирішити, полюбити, зненавидіти, викреслити і так далі....
нажаль ніхто не знає коли той день прийде, ніхто його не чекає, і ніхто його не планує у свому записничку...і ніхто прочитавши це не буде все швидко робити, щоб встигнути те що запалнувалось..сумніваюсь глибоко, але інколи відкладати не потрібно...якби ж ми вміли не шкодувати про те що було, вміти цінувати сьогодні, і намагались всі плани здійнити пошвидше, навіть такі мілкі справи як тістечко або книга...
потрібно пошвидше все втілювати у життя, раптом що і ви не баріться...вдруг війна...а вірш залишиться не прочитаним, і слова не сказані...
для мене страх найбільший, це коли тобі ставлять діагноз невиліковної хвороби, а ти нічого не встигла зробити...відкладаючи на завтра і на завтра...живучи саме завтрашнім днем...плануючи щось там через місяць, а коли приходить місяць переносиш далі...
чи машина -бах аварія, ти лежиш і останні думки про що? про те, що не поїхала на море, про те що не зустріла світанок, про те що не спробувала того смачного тістечка, про те що не зізналась в почуттях, про те що обдурювала когось в почуттях, про те що щось там забула сказати, зробити, створити, помітити, зустріти, обговорити, прочитати , вирішити, полюбити, зненавидіти, викреслити і так далі....
нажаль ніхто не знає коли той день прийде, ніхто його не чекає, і ніхто його не планує у свому записничку...і ніхто прочитавши це не буде все швидко робити, щоб встигнути те що запалнувалось..сумніваюсь глибоко, але інколи відкладати не потрібно...якби ж ми вміли не шкодувати про те що було, вміти цінувати сьогодні, і намагались всі плани здійнити пошвидше, навіть такі мілкі справи як тістечко або книга...
потрібно пошвидше все втілювати у життя, раптом що і ви не баріться...вдруг війна...а вірш залишиться не прочитаним, і слова не сказані...
8
Коментарі
mersi
114.12.08, 20:45
а в мене найбільший страх це перед безпоміччю....коли ти нічим не можеш зарадити... я просто боюсь того відчуття....
Уляшка
214.12.08, 20:46
я не боюсь от болезни умереть... и не успеть. зная что я больна я бы уж постаралась вдохнуть побыстрее, не хочу чтоб родные страдали из-за меня...боюсь что не смогу помочь близким когда нужна будет моя помощь...
Титіла
314.12.08, 20:53Відповідь на 2 від Уляшка
гарно написала
Гість: Gessle
414.12.08, 21:04
"потрібно пошвидше все втілювати у життя, раптом що і ви не баріться" усі втілюють,але не те,що треба
Титіла
514.12.08, 21:06Відповідь на 4 від Гість: Gessle
угу...робили б хоча б що їм потрібно, а т о не туди і не сюди...
Гість: _КвІтУсЬкА_
614.12.08, 21:07
я не боюсь своєї смерті.я не боюсь чужої смерті.я не боюсь бути сама.боя люблю бути сама.я не боюсь висоти бо живу на 7 поверсіі часто дивлюсь через вікно вниз....я ненаю чого я боюсь.напевне нічого
Микола Казкар
714.12.08, 23:15
Я вважаю, що зовсім не потрібно поспішати. Адже життя, це не план виконання контрактних зобовязань. Це не виключає можливість планування своїх справ, але їх виконання не повинно проходити під пильним наглядом свого страху. Страх потрібно подолати, забути про нього. Тоді життя буде схоже на життя, а не на біг з перешкодами. З іншої сторони, якщо встигти в житті достроково виконати свої грандіозні віхові плани, то життя надалі втратить сенс, бо пропаде його рушійна сила в вигляді наших планів на майбутнє. Це майбутнє не буде мати цілі. А це ще гірше, чим жити під постійним страхом.
Paladyn
815.12.08, 19:18
Страхи людини - це найпотаємніша річ, яку мріють дізнатись вороги, щоб потім це з успіхом використовувати. Один з засобів психологічного зламу і перероблення.
Paladyn
915.12.08, 19:23
"12 прикмет характеру українського націоналіста"
...
6. Відважний, це значить, що він завжди відважно і невстрашно протиставиться всім перешкодам і небезпекам. Він не знає, що то є страх. Заяча вдача боягуза йому чужа і гидка.
Титіла
1015.12.08, 21:01Відповідь на 9 від Paladyn
ага по книгам жити легше, особливо коли просто читаєш...
потрібно яксь втілювати у життя, боротись, намагатись, не боятись..