хочу сюда!
 

Анна

30 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 27-35 лет

Заметки с меткой «пдв»

Вечные муки или вечное блаженство

После смерти душа попадает либо в ад, либо в рай.


Эта догма внушалась нам на протяжении многих поколений. Но для того, чтобы попасть в ад или рай, умирать не обязательно.


Украина, огромная 46-миллионная страна, томится там, где плач и скрежет зубовный, уже давно. На протяжении тысячелетий здесь царят нищета и бесправие, а XX век был перенасыщен трагедиями. Меняются правители, ведутся войны и междоусобные распри, местное население превращено в рабов и наложниц, и вывозится вместе с капиталами, зерном и рудой заграницу. Структура экспорта с территории Украины остаётся неизменной уже более двух тысяч лет. Как неизменными остаются и угрозы территориальной целостности, приходящие то с Запада, то с Востока и разрывающие Украину на части.


Это ли не вечные муки?..


Наши лучшие умы и таланты уезжают в более успешные страны, где их с руками и ногами отрывают международные корпорации и научные институты. Самые красивые женщины выходят замуж за арабов, французов, немцев, итальянцев, американцев, и уезжают в поисках благополучия. Самые предприимчивые в ужасе бегут с этих территорий, понимая, что на любимой родине шансов пробиться у них практически нет. Генофонд нации теряет самые ценные качества украинцев. Украина жарится в аду, находясь среди цветущего содружества европейских стран, чьи граждане зарабатывают, как минимум, в четыре раза больше, чем украинцы, и это только добавляет страданий.


Но если до 1991-го года мы всегда знали, кто виноват, то после того, как мы получили независимость, сама власть стала причиной наших бед. Кому население Украины платит дань? Кто теперь заставляет население паковать чемоданы и уезжать на заработки в другие страны?.. Зажравшийся госаппарат, штампующий дурные законы и запреты, замораживающий деловую активность на нашей территории.


ЭКОНОМИЧЕСКИЙ АД — это полная непредсказуемость условий ведения бизнеса и государственный протекционизм для «своих». Экономический ад — это когда вы постоянно должны государству деньги и при этом напрочь лишены возможности честно зарабатывать. Кто создаёт этот ад? Государственная машина, возглавленная теми, кто «сидит на потоках».





Простой вопрос. Что вы выбираете — вечные муки или вечное блаженство?


В католичестве есть вера, что из ада в рай можно попасть через чистилище. Украине нужно очиститься от последствий дурного управления. Раскаяться в социализме, государственном протекционизме, налогах, разрешениях, акцизах, раскаяться в самом подходе к экономической жизни, и отменить с себя всё, что мешает зарабатывать. Это же так просто! Вечное блаженство на нашей Богом данной земле станет реальностью, когда мы создадим на своей территории экономический рай для всего мира.


Только представьте. Налоговый рай сроком не менее, чем 40 лет, чтобы украинский народ насытился деньгами, чтобы возродился и окреп малый и средний бизнес, чтобы появился целый класс новых бизнесменов, который станет основной опорой экономики, создаст рабочие места и поднимет уровень жизни. Если мы хотим прийти на землю обетованную, где молочные реки и кисельные берега, нам нужно избавиться от рабства в своём сознании. Моисей 40 лет водил свой народ по пустыне, пока у евреев не изгладилась память об их постыдном египетском рабстве. Украинцы так же должны забыть своё униженное, подчинённое положение по отношению к государству и его чиновникам.


Это вопрос веры. Верит ли народ Украины в то, что может сделать себя свободным и состоятельным? Верят ли люди в то, что возможен исход из налогового рабства? Менять правительство и президентов без веры в своё Великое Будущее, значит, менять шило на мыло. В преступной шобле, паразитирующей на народе, поменяются лишь фамилии. Только избавившись от государства в экономике, мы можем стать состоятельным народом мира. Когда это осознают, по крайней мере, 10% населения Украины, произойдут революционные, глобальные Перемены.



Balashov.com.ua


Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко

Соучастники НДС.

Катастрофа Украины в том, что нами управляют настоящие преступники. Эта мысль посетила меня, когда я читал книгу Александра Онищенко «Пётр Пятый». Махинации на продаже газа, схемы по возврату НДС, выведение безумных капиталов в офшоры, афёры с приватизацией госпредприятий прекрасно известны всем президентам нашей страны. Кучма был осведомлён о том, как и кто наживается на государственных потоках и ресурсах. С этим великолепно был знаком и Ющенко, который, кроме того, ещё и знал, как население грабится через Нацбанк с помощью «взлётов и падений» курса гривны. Обо всём этом, естественно, знал Янукович. И будьте уверены, что Порошенко тоже в курсе. Так же, как в курсе премьер-министры Украины, Кабмин и вся верхотура власти.


Как строятся «схемы», откуда возникают баснословные капиталы, которые потом тратятся на избирательные кампании, знает вся Верховная Рада. И это катастрофа. На выборы идут люди, которые не только хорошо осведомлены о «схемах», но и являются их участниками, а значит, абсолютно не заинтересованы в их уничтожении.


Грабёж бюджета, отмывание денег, незаконная приватизация, всё это началось с 1992-го года. В этом году в Украине был внедрён НДС.






Зачем и кому нужен НДС? Начнём с истории.


Налог на добавленную стоимость в 1954-м году придумал директор Дирекции по налогам и сборам Министерства экономики Франции. Фактически НДС является дополнительным налогом на прибыль предпринимателя и доход получателей зарплат. У государства росли расходы, а поступающие в казну доходы их не «покрывали». Кроме того, уклониться от уплаты НДС гораздо сложнее, чем от уплаты других налогов. Нужен был новый непрямой налог, которым и стал НДС, якобы ради избавления от каскадного эффекта налога с продаж.


НДС тестировался властями Франции сначала в колонии Кот-д’Ивуар (правильно! зачем подвергать риску своих граждан, когда можно потренироваться на крепостных), и в 1968-м году он был введён на территории Франции. Затем Европейское экономическое сообщество обязало ввести НДС до 1972-го года все государства-члены ЕЭС. Сегодня НДС функционирует в более, чем 40 странах мира.


В Украине НДС был введён в 1992-м году. Но если состоятельные европейские страны могут себе позволить высокие налоги, то Украина и африканские нищие государства — нет. НДС в Украине придушил производство и бизнес, и залез в карманы граждан по самый локоть. Платить 20% при покупке любого товара, ввозе и вывозе — непомерно высокая цена, если уровень доходов населения находится в конце мировых рейтингов. И это только один налог на добавленную стоимость. А сколько в цене товаров и услуг «зашито» акцизов, других налогов, коррупционной составляющей? Всё, что мы покупаем, могло бы стоить вполовину дешевле, если убрать налоги и акцизы. Дурные олигархические капиталы перестали бы возникать, если вытащить государственную «руку» из наших кошельков. НДС возвращают себе олигархи, и возвращают всё, что поступило в казну, либо в виде возврата, либо в виде субсидий. И об этом знают все президенты и премьеры Украины.


Дискуссия не идёт о том, чтобы отменить НДС, а о том, кому будет поступать возврат. И это превращает выборы президента в выборы очередного «пахана», который возглавит «схемы». Сейчас «пахан» Порошенко, чьи служащие распределяют бюджетные потоки. Вместо него может прийти кто угодно, эффект для экономики и благосостояния страны будет таким же.


Масштаб воровства потрясает: воруют по закону все и всё. Вы не найдёте в Украине хотя бы одно некоррумпированное государственное предприятие. Вы не избавитесь от коррупции, пока существует НДС, акцизы и пошлины. Вы не сможете честно и прозрачно вести бизнес, пока налоги драконовские, а правила запутанные.


Чтобы избавиться от всего этого, нужна личность исторического масштаба, непримиримый, бескомпромиссный человек, преданный идее экономической свободы. Нам нужен лидер, который придёт с целью поломать саму гнилую систему. И народ, все граждане Украины должны стать соучастниками и помочь ему в этой священной миссии.


Причина всех наших бед (войны, низкого качества образования и медицины, демографической катастрофы вымирания нации) — это обнищание населения. Президент Украины, который изменит ход истории, даст своего народу свободу зарабатывать деньги. И начнёт он с отмены НДС и других налогов, продажи 3500 убыточных госпредприятий, открытия рынка земли, разрешения на хождение евро и доллара.


5.10


Матёрые

Мы сидели в его загородном ресторане и разговаривали. Он откровенно рассказывал мне свою судьбу, вспоминания свои взлёты и падения. В его истории, как в отражении, я увидел судьбы всех матёрых, крупных предпринимателей Украины.


Ему уже за шестьдесят. Он давно живёт в этом мире и многое повидал. Он сказочно богат. Начинал ещё в советское время как «решала», потом занялся возвратом НДС, потом строительством. Шикарный ресторан на берегу украинского ставка, где мы сидели, служил олицетворением новейшей Украины. На этого бизнесмена молится всё село как на единственный источник работы.


Сейчас он «закапывает» деньги здесь, строя какую-то свою, родившуюся в его фантазии, Швейцарию. Только что он провёл мне экскурсию, с упоением рассказывая о своих планах на всю эту территорию. Кругом кипела работа, ездили машины, экскаваторы, что-то тащили рабочие и, пожалуй, только он один знал, что он строит. Здесь он тратил свои деньги.






Сидя в ресторане, он спокойно сказал: «Всё это арестовано — и дом, и ресторан, и всё моё имущество. Я ведь под следствием». Я смотрел на этого человека, производящего впечатление уверенности и силы, и с удивлением думал, а ведь он продолжает строить, как заводная машина, в то время, как его таскают на допросы в прокуратуру, «шьют дело», и срок до 12-ти лет. А он спокойно сидит в своём ресторане, строит дальше и отбивается.


Он разоткровенничался и даже признался, что деньги, которые он «наскирдовал» (именно это слово пришло мне в голову) на протяжении всей жизни, из-за проблем с государством заканчиваются. Я привычно начал выспрашивать, а не думал ли он, что надо идти в политику, быть с какой-нибудь политической силы, чтобы защищать себя от беспредела. Он так же честно ответил, что никогда ни в какую политику он не пойдёт, заявив, что любит строить. В том, что он сказал, я не уловил логики, потому что во время обхода его владений он сам сказал, что, не находясь сейчас при власти, масштабно строить невозможно, что все крупные застройщики — это и есть власть.


Мне всегда интересно, с чего начинают успешные бизнесмены. Я спросил его об этом, он ответил, что много лет назад, ещё в 90-х, в одном из городов он преуспел на «решении вопросов» по возврату НДС. Бизнес, как он сказал, простой. «50% заместителю губернатора», — и усмехнувшись добавил: «И его шайке. И у меня всё было в порядке. Но однажды я пришёл к нему и сказал, что 50% — это слишком много, что у меня практически ничего не остаётся из-за растущих издержек. Но зам отказался меня даже выслушать. А как только я задержал платёж на месяц, на меня спустили всех собак: менты, прокуроры, налоговая. Я бросился звонить своей «крыше», но трубку уже никто не брал. Из этого города я уехал с одним чемоданчиком, они отобрали у меня всё», — сказал он с досадой, не улавливая сказанной им бессмыслицы. Ведь отобрали у него всего лишь способ возврата НДС, то есть, «схему».


В другом городе он развернул другие дела. «Чем бы я ни занимался, я всегда знал — нужно нести самому большому начальнику и желательно сразу, а снизу все подстроятся. Строительство по беспределу и такое же по беспределу согласование с госорганами открыло хорошие перспективы. Я всегда начинал строить на любой площадке, а потом платил в госорганах. Если что-то не получалось, платил прокурорам, если совсем туго, то платил судьям. Я строил и платил, строил и платил».


И с гордостью посмотрев на меня, он добавил: «Но у меня были самые низкие, выгодные цены! Ну а потом убежал Янукович, власть сменилась, я снова, как много лет назад, решил не платить. А люди остались всё те же, и они разорвали мой бизнес, остановили все мои стройплощадки, и теперь я под уголовными делами».


Я не до конца знал его историю и спросил: «Но вы же сидели всего один день?» «Нет, я просидел полторы недели, пока мои люди собирали огромный залог. И вот теперь я под домашним арестом», — ответил застройщик. В тюрьме его поводили по разным камерам, в одной из которых сидели бывалые заключённые. К ним хотели подселить бизнесмена. «Они-то мне и объяснили, что надо платить главному «смотрящему». В общем, они меня развели. Сказали, что я должен перечислить тысячу долларов на карточку, если хочу быть в безопасности. Меня перевели в другую камеру, но я всё-таки заплатил», — рассказывал он.


«И что дальше?» — поинтересовался я. «Думаю, дело они не закроют никогда, и в суд его постараются не передавать, потому что, пока ты под следствием, ты у них на крючке. Их задача проста — всё отобрать, и только потом, возможно, закрыть дело».


Слушая его странную историю, я подумал, что он производил впечатление матёрого бизнесмена, тёртого калача, но говорил, как загнанный в угол зверь, как жертва. Он говорил, что больше не хочет в тюрьму, потому что «там понимаешь, что ты никто, что никакие деньги тебя не спасут, тебя могут сломать на раз-два-три, как щепку».


Моё первое впечатление об матёром бизнесмене оказалось обманчивым. Этот «бывалый» просто всегда платил, сразу находя себе «хозяина», всегда рабски соглашался играть по правилам этого государства и его преступных «схем». И даже не задавался вопросом справедливости. Он хотел построить Швейцарию, но абсолютно не собирался жить по цивилизованным правилам. Он всегда был согласен переплачивать, отдавать любую сумму, какую заявит «крыша»-чиновник.


За все эти годы он заплатил столько денег, что мог бы уже создать свою политическую силу и занять место «крыши». Но он, как и все наши предприниматели — плательщик. Только иногда он срывался и переставал приносить деньги, но это, скорее, хитрость в надежде провести «хозяина». И эта хитрость — максимум, на который он способен. А чиновники, как и те заключённые, нутром чуяли его натуру, знали, что он заплатит, и не давали спуску.


Стоит задуматься, что весь крупный бизнес по всей Украине — это матёрый плательщик. И сколько их таких «бывалых», которые приносят чиновничью дань, но при этом ходят с самодовольным видом?.. У них всё хорошо: бизнес функционирует, «крыша» получает ежемесячную мзду, НДС «моется», стройка идёт, зарплаты отчисляются через ФОПов. И чем больше компания, тем больше уголовных дел. Кормятся все. Им, по большому счёту, наплевать на остальных людишек. Матёрые предприниматели срослись с властью Украины. Этакий монолитный дуб, пустивший корни во все госпредприятия, частный бизнес, налоговые, ведомства и прокуратуру. «Матёрые» с прокурорами, судьями, госчиновниками, политическими партиями — это крона этого дуба, разветвлённая и усложняющаяся. А корни уходят прямо в почву, в народ, в граждан Украины, высасывая из них финансовые соки.


Но как быстро меняется мир «матёрых» бизнесменов, когда приходят новые чиновники. Кто-то оказывается в тюрьме, кто-то в бегах, а кто-то разоряется. Вот этот «матёрый» строит Швейцарию на берегу ставка, а другой не может вернуться на родину, у него арестовано имущество, и он сидит в Швейцарии, а ещё один в Австрии, огромное количество «матёрых» в Москве, в Израиле… Короче, самые везучие невъездные сидят по заграницам, а самые невезучие — в тюрьмах. И все они — вчерашние хозяева жизни.


История предыдущих ничему не учит нынешних. Крысиные бега украинских «матёрых» по земному шару продолжаются. А они не в состоянии понять, что всем нам нужна страна с правилами. Хотя в стране с правилами они и не выживут, как класс, потому что они всегда ловили рыбу в мутной воде. Чистая, прозрачная экономика и бизнес убьют крупных бизнесменов быстрее, чем коррупция, потому что они и есть часть коррупционной системы. «Дать наверх» мзду, чтобы иметь привилегии — и весь бизнес, вот и вся «схема».



Balashov.com.ua


Бесы НДСа

Эпикфейл Государственной фискальной службы. Лотерея блокирования налоговых накладных.


Трендом сезона осень-зима 2017-2018 стало блокирование. Я уже комментировал так называемые блокады под Верховной Радой и телеканалом Newsone, которые абсолютно никому не мешают работать. Сегодня на повестку дня вышло блокирование налоговых накладных предприятий. В отличие от постановочных уличных блокад, это блокирование реально. Электронная система возврата НДС заблокировала 455 тысяч налоговых накладных!


Главная цитадель зла, стяжающая налоги с Украины — это комитет Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики во главе с Южаниной. Последняя адская выдумка, воплощённая в жизнь, — автоматический возврат НДС через компьютерную систему. Вместо простоты, прозрачности и автоматизма, плательщики НДС получили блокировку налоговых накладных в эпических масштабах. И если раньше можно было найти виноватых, то теперь появилась универсальная отмазка: так работает система.




Что характерно, под автоматическую блокаду подпадают только те предприятия, чья общая сумма уплаченных налогов ниже 5 миллионов гривен, то есть, малый и средний бизнес. Предприниматели Украины в очередной раз стреножены государственным аппаратом.


Малый и средний бизнес Украины должен понять, что против него выставлены лучшие мозги и самые мощные силы, теперь его оценивает безличная электронная система, с которой невозможно спорить. Будет ли налоговая накладная заблокирована или «пройдёт», не знает никто. Это лотерея. Но если возникли проблемы (а они возникают в каждом третьем случае), заплати 3-4% отката с налоговой накладной, и её разблокируют в ручном режиме.


И предприниматели, которые митингуют под комитетом Южаниной со своими письмами и трогательными угрозами вывести коллективы предприятий на забастовку, требуют… разблокирования своей накладной.

Вдумайтесь в этот абсурд!


Бизнес, у которого тупо вымогают деньги, чьи права на зарабатывание нарушаются на каждом шагу, требует не экономической свободы, а всего лишь решения одного частного вопроса! Это как рабы, которые требуют у хозяев не бить их плетью по плечам, но разрешают хлестать себя по остальным частям тела… Самое печальное в этой ситуации не коррумпированность ГФС, не то, что деловая активность и движение денег в стране тормозится, а то, что рабы даже не помышляют о свободе.


К митингующим под комитетом предпринимателям никто даже не вышел. Они загнаны, замучены НДС-ом и никому не интересны. Они бесправны и деморализованы, и не способны дать отпор государственной машине. Рано или поздно они найдут свою лазейку, дадут откат, купят себе возможность, заведут нужное знакомство, выбьют свою маленькую пайку у государства. До следующего раза…


А ведь масштаб заблокированных накладных впечатляет, общая сумма возврата НДС по ним составляет 9,9 миллиардов гривен. Это 1,37% от доходов в бюджет Украины на 2017 год! Может ли такая страна как Украина, чья экономика держится на плаву, благодаря международным кредитам, позволить себе такую «роскошь» — заблокировать работу каждого третьего малого и среднего бизнеса-плательщика НДС?..


Предприниматели на сегодняшний день — «еда» для госчиновников, стадо послушных овец, которых можно стричь бесконечно много. Как получилось так, что наиболее продуктивный класс населения, бизнесмены, которые, как кровяные тельца, разгоняют деньги по телу страны, наполняя её жилы жизнью, оказались в унизительном положении просителей?.. Я наблюдал, как люди передают друг другу «чёрную наличность» в мешках; я знаю, как в «схемах» участвуют банки; я видел столько «обнала», что мог бы снять серию документальных фильмов. НДС-а не должно в этой стране существовать вовсе, и исчезнет вся госкоррупция на НДС.


В такую экономику с такими законами по определению не могут идти крупные «белые» капиталы. Госчиновники, как и до антикоррупционных реформ, как и до Революции достоинства, зарабатывают на том, что решают проблемы, которые сами же и создают.


Какой товар производит Украина для самой себя? Уголь, зерно, свекла, мёд… Всё это понятно, но это не является современным, сложносочинённым продуктом. Самый востребованный и высоко оплачиваемый товар — это разрешения от государства, отмывание денег, обход таможенных пошлин и другие методы «петляния». Украина массово производит разблокирование товаров и денег. Целая страна занята тем, что приспосабливается к дурным законам и продаёт это приспособленчество как «товар», а ведь он никому не нужен в современном мире. И налоговые бесы только уплотняют частокол вокруг товаров, денег и людей, не давая им свободно вздохнуть.


Украина не внесёт свою лепту в мировое экономическое развитие, если не начнёт думать о том, как изменить саму систему взаимоотношений между государством и человеком.




Цивилизованный мир зарабатывает деньги на свободе и возможностях, на комфорте и выгодности. Это принципы развития и обогащения, к которым нужно стремиться в Украине всем от мала до велика: школьникам, студентам, трудоспособному населению и безработным, пенсионерам, бизнесменам, домохозяйкам, офисным сотрудникам и «бюджетникам». Всё население страны должно научиться мыслить понятиями 21-го века, принять пресловутые европейские ценности и начать, наконец, ПОМОГАТЬ друг другу зарабатывать деньги, достигать успеха, реализовывать проекты и мечты.



Balashov.com.ua


Таракан не ропщет!

“Жил на свете таракан,

Таракан от детства,

И потом попал в стакан,

Полный мухоедства”.

Фёдор Достоевский


Представьте себе, какой возмутительный случай произошёл с украинской пенсионеркой бабой Машей.

Она пришла в магазин и купила продуктов на 200 грн. Расплатилась и собиралась было уходить, но у выхода её грубо остановил амбал-охранник со словами:

- А заплатить?..

- Но я уже расплатилась! – ответила баба Маша, показывая чек.

- Сколько у вас? – по-хозяйски взял чек охранник. – Ага, счёт на 200 гривен, значит, доплатите ещё 40 гривен вот на этой кассе.

Только теперь баба Маша заметила небольшую неприметную кассу при выходе.

- А почему 40? Что это такое? Я и так целых две сотни заплатила! Я не рассчитывала!..

- Так распорядились выше, – отрезал охранник, бесцеремонно направляя растерянную бабу Машу на кассу.

- Но я пенсионерка! Я льготник!.. – пыталась отвертеться баба Маша.

Охранник был непреклонен:

- Все платят, и вы платите!

Думаете, это выдуманная история? Что такой беспредел в нашем цивилизованном обществе, в нашей реформируемой, идущей в Европу стране просто невозможен? Ошибаетесь. Эта несправедливость происходит каждый день. И называется НДС.



tarakany.jpg


Пенсионеры, госслужащие, врачи, инвалиды, безработные, льготники и даже дети, все категории населения вынуждены платить 20% при каждой покупке. Даже за лекарства, которые и без того стоят заоблачных денег, мы переплачиваем почти четверть от стоимости.

Кому достаётся этот проклятущий налог на добавленную стоимость? Тому, кто вывозит товарно-материальные ценности с территории Украины. А происходит это так. Например, какой-нибудь олигарх вывозит эшелоны угля или химической продукции за границу. И за вывезенный товар он получит НДС, потому что у него есть свои депутаты в Верховной Раде, есть свои люди в министерствах и он, как и любой олигарх Украины, вхож в кабинет Президента.

Дорогие мои сограждане, именно мы, конечные потребители, расплачиваемся за все налоги, пошлины и акцизы, которыми нас обложили сверху. Вдумайтесь, без них любая наша продукция или услуга стоила бы на 60-70% меньше! И власть не волнует, есть ли у вас работа, сколько вы зарабатываете, каково ваше семейное положение, сколько кормильцев в вашей семье… Всем без разбора грабительский госаппарат постановил платить по 20% с любой покупки «законного» налога НДС. Последний бедняк в этой стране переплачивает на 60-70% за любой товар, потому что предприниматели, поставленные государством в невыгодные условия, пытаются наценками восполнить те траты, которые они несут.

И вместо того, чтобы освободить свой народ от грабительского НДС, власть придумывает субсидии. Да просто уберите налог на добавленную стоимость, и людям уже станет проще жить!

Но самое интересное не это. А то, как относится ограбляемый народ к своему грабительскому правительству, к политикам-пустословам и профессиональным политическим очковтирателям. Украинец не ропщет, как тот самый таракан, попавший в стакан…



“Жил на свете таракан,

Таракан от детства,

И потом попал в стакан,

Полный мухоедства.


– Господи, что такое? – воскликнула Варвара Петровна.

– То есть когда летом, – заторопился капитан, ужасно махая

руками, с раздражительным нетерпением автора, которому мешают

читать, — когда летом в стакан налезут мухи, то происходит

мухоедство, всякий дурак поймет, не перебивайте, не перебивайте,

вы увидите, вы увидите… (Он всё махал руками).


Место занял таракан,

Мухи возроптали.

«Полон очень наш стакан», —

К Юпитеру закричали


Но пока у них шёл крик,

Подошёл Никифор,

Бла-го-роднейший старик.


Тут у меня еще не докончено, но всё равно, словами! – трещал капитан, – Никифор берет стакан и, несмотря на крик, выплескивает в лахань всю комедию, и мух и таракана, что давно надо было сделать. Но заметьте, заметьте, сударыня, таракан не ропщет! Вот ответ на ваш вопрос: «почему?» – вскричал он, торжествуя: – «Та-ра-кан не ропщет!» – Что же касается до Никифора, то он изображает природу, – прибавил он скороговоркой и самодовольно заходил по комнате”.


Ф. М. Достоевский “Бесы”


У вас, дорогие мои сограждане, один выход из нищеты — система «5.10».

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Доки парламентарі та ЗМІ обговорюють відкликаний Кабінетом Міністрів України проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», «Публічний аудит» вирішив проаналізувати інший важливий законопроект, який має бути прийнятий цього тижня в стінах Верховної Ради України. Стосується він змін до чинного на поточний рік бюджету.

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Судячи з усього, цей Закон матиме важливе значення і в 2016 році, оскільки політ-конкуренція напередодні виборів швидше за все ускладнить процес голосування кошторису на 2016 рік.

Отже, згідно з запропонованими змінами збільшується дохідна частина державного бюджету на понад 14 млрд грн та пропонуються до затвердження на рівні 516,571 млрд грн (попередня редакція — 502,25 млрд грн).

Видатки бюджету збільшено пропорційно на суму 14,4 млрд грн та заплановано до затвердження в сумі 581,351 млрд грн (чинна редакція – 567,008 млрд грн).

Для населення основне значення, на перший погляд, матимуть зміни, які пропонується внести до статті 8, якою встановлюється з 1 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1378 грн, у погодинному — 8,29 грн.

Про те, що це підвищення мало вплине на благополуччя українців, «Публічний аудит» зазначав у попередніх дослідженнях. Нагадаємо тільки, що фактичний рівень інфляції у 2014 році був на рівні 24,9 %, а прогнозний рівень інфляції на 2015 рік — 46 %, у порівнянні з 2014 роком.

Таким чином, купівельна спроможність гривні, у порівнянні з початком 2014 року, з урахуванням інфляції за два роки, за офіційною статистикою знизилася на 83 %.

Тобто, Кабінет Міністрів України цим підвищенням вирішив компенсувати тільки 13 % із 83 %. Стосовно решти, то 70 % ставка робиться на кмітливість українців. В абсолютних цифрах 13% — 160 грн (компенсуються підвищенням мінімалки), 70 % —843 грн, шукайте самі!

Поряд з цим запропонований Законопроект має інші, ще більш важливі положення, на яких увага громадськості на сьогодні не акцентується.

Насамперед ідеться про норми, якими пропонується доповнити Закон «Про Державний бюджет на 2015 рік», тобто такі, яких раніше цей Закон не містив.

Тарифні компенсації

Перша з них – стаття 32, яку викладено так, дослівно:

Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі  для зручності — комунальні послуги), яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток та податку на додану вартість, що сплачуєтьсяпідприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення; та нараховані суми податку на прибуток та податку на додану вартість таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що мається на увазі? Є умовна сума (офіційно вона не оприлюднена та достеменно не відома – так само, як і період, за який вона виникла), яку бюджет України повинен компенсувати виробникам комунальних послуг, за, начебто, те, що вони надавали свої послуги в збиток. Тобто, за ціною, що менша за собівартість. 

У той самий час підприємства-надавачі комунальних послуг мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи. 

Через збільшення цього року тарифів на комунальні послуги, підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, буде погашатися ця надумана заборгованість. 

Нагадаємо, сума таких компенсацій надавачам комунальних послуг на 2015 рік була затверджена в обсязі 2, 9 млрд грн. Поряд з цим у пояснювальній записці до Законопроекту, який опрацьовується, зазначається, що в зв’язку з введенням у дію з 01.07.2015 електронних рахунків із адміністрування податку на додану вартість та спрямуванням цього податку до загального фонду пропонується збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2 7 6 1 5 2 0 на 2 700 000 тис. гривень.

Відповідно, вносяться зміни до додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а саме: до його видаткової частини, в якій розмір компенсацій надавачам комунальних послуг пропонується до затвердження в розмірі вже 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду, і 4,8 – за рахунок загального фонду бюджету. 

У тій же ж пояснювальній записці зазначається, що, за інформацією Державної фіскальної служби, станом на 01.07.2015 податковий борг за підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей підприємствам, які надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та підприємствам централізованого водопостачання й водовідведення становить 5,6 млрд грн. 

Тобто, ймовірно, Кабінет Міністрів планує, що цю заборгованість буде погашено в поточному році і, як наслідок, споживачі комунальних послуг (фактично, як ми зазначали вище, саме вони сплачують податки з тарифів) профінансують виплату боргів підприємствам-монополістам. 

Здавалося б, у цьому році розрахуємося і питання зніметься, але не все так безхмарно. Нагадаємо, що ця норма зародилася та знайшла своє відображення в Законі неспроста.

Верховна Рада України влітку цього року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», у прикінцевих та перехідних положеннях якого містилася норма, якою Кабінету Міністрів України доручалося до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла в зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 1 січня 2016 року.

Ця норма передбачає виконання повного розрахунку компенсацій за рахунок державного бюджету на користь надавачів послуг. Поряд з цим розрахунок видатків для проведення таких розрахунків  на момент прийняття законопроекту був відсутній. Період розрахунку заборгованості також. Натомість у пояснювальній записці зазначалося, що реалізація Закону не потребує додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, це твердження не відповідало дійсності.

Важливо інше – суми компенсацій необхідно враховувати тепер не тільки у бюджеті 2015 року, а й при формуванні видаткової частини державного та місцевих бюджетів на 2016–2017 роки. 

Як висновок можна припустити, що нарахована до компенсацій загальна сума явно перевищує 5,6 млрд грн податкового боргу підприємств-надавачів комунальних послуг, про які йшлося вище. Адже такі компенсації проводитимуться протягом наступних двох років. 

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» суб’єкт права законодавчої ініціативи не давав визначення джерел такого відшкодування, а також не окреслював приблизний перелік заходів, які будуть вжиті для досягнення.

У поточних змінах до державного бюджету на 2015 рік це питання розкрито. Так, частина друга статті 32 деталізує інші джерела надходження коштів на вказані цілі:

«Дозволити Кабінету Міністрів України залучати як джерела перерахування цієї субвенції надходження від підприємств, визначених частиною першою цієї статті, розстрочених та відстрочених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, податковий борг, в тому числі реструктуризований або розстрочений (відстрочений), з акцизного податку, заборгованості, в тому числі реструктуризованої або розстроченої (відстроченої), із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств у статутних капіталах яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, заборгованості за зобов’язаннями перед державою за позиками, наданими міжнародними фінансовими установами на впровадження проекту “Розвиток міської інфраструктури” та проекту “Водопостачання та каналізація міста Львова”».

Що ж виходить? Для того щоб розрахуватися з підприємствами, які належать олігархічним кланам, тобто надавши їм кошти, які є нічим іншим, як надприбутком (тільки наївні можуть припускати, що монополісти працювали увесь цей період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг), держава планує скерувати на це доходи, отримані  від погашення заборгованості державних підприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо. Тобто, монополісти отримають ці компенсації за рахунок діяльності державних підприємств. 

Таким чином, запропоновані зміни та їх подальше відображення в бюджетах 2016–2017 років фактично означатимуть, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів. 

Як ми зазначали, загальна сума компенсацій, яка повинна бути виплачена до 2017 року, станом на сьогодні офіційно не оприлюднена. Поряд з цим міністр фінансів України Наталія Яресько в одному з інтерв’ю зазначила, що за дорученням Прем’єр-міністра України до кінця року має бути проведена робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які до кінця серпня повинні подати фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку до кінця року.

Отже, все, що споживачі начебто не доплатили в попередні роки, вони заплатять протягом наступних двох, а якщо й цього не вистачить, на монополістів працюватимуть усі державні підприємства.

Самодостатні бюджетники

Крім цього, проектом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» пропонується доповнити положення Закону статтею 33, яка дозволить органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, за рахунок та в межах власних коштів із урахуванням прийнятих рішень станом на 1 вересня 2015 року та можливостей, наданих статтею 101 Бюджетного кодексу України».

Статтею 13 Бюджетного кодексу України дається визначення поняття власних коштів бюджетних установ, до яких належать:

  • Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які включають в себе: плату за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна; надходження від реалізації майна (крім нерухомого).
  • Інші джерела власних надходжень, такі як: благодійні внески, гранти та дарунки; кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг; кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.

Також Бюджетний кодекс чітко визначає, на які цілі використовуються  «власні надходження бюджетних установ». Серед них – покриття безпосередніх витрат, пов’язаних із організацією та наданням послуг; утримання, облаштування, ремонт та придбання майна; ремонт, модернізація чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних із організацією збирання і транспортуванням відходів і брухту; господарські потреби, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Зазвичай власні надходження бюджетних установ зараховуються до спецфонду місцевого чи загального бюджету. Так, за чинним на сьогодні бюджетом доходи за статтею власні надходження бюджетних установ визначено в сумі 18 471 млрд грн.

Відповідно до запропонованих Урядом змін, обсяг надходжень зменшено на 2,5 млн грн та запропоновано до затвердження на рівні 18,469 млрд грн. Із них 18,354 млрд грн – це плата за послуги, які надаються бюджетними установами (тобто, перша підгрупа, про яку йшлося вище). Усі ці кошти віднесено до спецфонду бюджету.

Тепер щодо фінансування видатків за рахунок коштів спецфонду. До прикладу, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку взагалі станом на сьогодні не передбачені видатки за спеціальним фондом бюджету.

У Державної виконавчій служби видатки за спецфондом становлять станом на сьогодні 10,15 млн грн, із них  700 тис. грн – на оплату праці, а 502 тис. грн – на оплату комунальних послуг (у запропонованих Урядом змінах обсяг видатків не змінився).

У той же час у ДФС загальні видатки за спецфондом визначені в сумі 917,7 млн грн, із них на оплату праці – 1,52 млн грн, 1,33 млн грн – на оплату комунальних послуг. Решта ж коштів – 912,7 млн грн – має бути витрачена на керівництво та управління у сфері фіскальної політики; на підвищення кваліфікації у сфері фіскальної політики – 4,95 млн (під виготовлення марок акцизного податку, управління об’єктами інфраструктури Державної фіскальної служби України, розбудову митного кордону, забезпечення функціонування та розвитку автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Державної фіскальної служби України).  Обсяги видатків у запропонованих Урядом змінах не піддавалися корекції.

Із викладеного вбачається: хоча формально Кабінет Міністрів і пропонує спрямовувати власні надходження на виплату заробітної платні, але  про це варто було б говорити, якби збільшився їх обсяг, а ми ж, навпаки, загалом за бюджетом бачимо їх скорочення. Відповідно, вивільненні кошти,  які можна було б використати на такі цілі, відсутні.

Варто також врахувати, що заплановані видатки за спецфондом мають цільове призначення – відповідно, при відсутності збільшення надходжень перерозподіл коштів в існуючих межах призведе до недофінансування інших статей видатків за спецфондом, наприклад, банального недофінансування придбання канцелярських приладів, поліграфічної продукції, придбання бланків, надбання активів, невиконання ремонтних робіт, заходів із підвищення кваліфікації та навчання, недофінансування модернізацій тощо.

Зважаючи на те, що кошториси бюджетних установ погоджені, видатки за спецфондом розподілені, а до закінчення бюджетного року залишається 1 квартал, найімовірніше, наявність такої норми в цьому році не вплине на зростання заробітних плат працівників органів державної влади.

Поряд з цим, очевидно, в пресі Уряд  подаватиме цю ініціативу дуже гучно з притаманним йому пафосом, на кшталт: «Ми дали можливість заробляти і за рахунок цього підвищувати зарплату. Все у Ваших руках – працюйте та заробляйте більше».

У жовтні інфляція в Україні посилиться

За повідомленням Мінфіну, на Єдиному казначейському рахунку станом на 1 вересня була накопичена рекордна сума – майже 46 млрд грн. Але чи справді Україні вдалося досягти макроекономічної стабілізації та як довго в країні спостерігатиметься процес дефляції?

За повідомленням Міністерства фінансів, дохідна частина держбюджету України за підсумками січня–серпня 2015 року перевиконана на 24,6 млрд грн, що пов’язано зі збільшенням як податкових, так і неподаткових надходжень. Сума в 46 млрд грн на єдиному казначейському рахунку на сьогодні справді рекордна. Разом з тим сумарна заборгованість за рахунок неповернення підприємствам ПДВ, а також переплати податку на прибуток підвищилася до 47 млрд грн. У міністерстві вже попереджають, що ці гроші повертатимуться поступово, не за один рік – інакше йдеться про потенційні втрати доходів. Накопичувати, повертати не повністю, частинами, не виконувати свої зобов’язання – принцип діяльності фінансових пірамід. Тому складно розділити оптимізм урядовців.

Невдовзі очікуються додаткові видатки на майже 20 млрд грн: 10 млрд – на підвищення соціальних стандартів, 7 млрд – на відшкодування ПДВ, 2,7 млрд – на погашення різниці в тарифах. Покриття цих додаткових витрат в Уряді бачать виключно за рахунок податків – надходження ПДВ (внутрішнього та імпортного), рента, акциз. Про реальні реформи, які полягають у створення умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій наразі не йдеться.

Сьогоднішнє співвідношення сум залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку, загальної внутрішньої заборгованості та додаткових видатків – не на користь успішних результатів реформ.

А дефляція, яка за окремою групою товарів має місце в серпні–вересні, за твердженням фахівця явище сезонне, і з макроекономічною стабілізацією ніяк не пов’язана. Державний комітет статистики повідомив, що в серпні споживчі ціни загалом знизилися на 0,8 %. Зокрема, на продукти харчування та безалкогольні напої – на 1,7 %; найбільше подешевшали фрукти й овочі – на 17,2 % та 16,2 % відповідно. Проте подорожчали сало, м’ясо та м’ясопродукти, яйця, цукор, молоко та молочні продукти, алкогольні та безалкогольні напої – в середньому на 3,6–1,0 %. Підвищилися ціни в сфері нерухомості та охорони здоров’я. Тобто, варто розуміти, що дефляція – явище хоча й позитивне, але в наших реаліях вона має сезонний характер.

Пропозиція переважає над попитом зараз, у сезон збору урожаю, але як тільки товари внутрішнього виробництва почнуть заміщуватися імпортом, динаміка матиме зворотній характер. Тому вже від середини жовтня країна повернеться до інфляційних тенденцій.

ПДВ в Украине 2014

Звітність. Звітні періоди по  ПДВ 2014.

Податковий кодекс України  передбачає два основних звітні періоди, основним з яких являється місяць. При цьому змінилися умови для переходу на квартальний звітний період. Сьогодні умови прив’язуються до наявності  у платника податку права сплачувати податок на прибуток  по ставці 0%. В той же час для підприємців що перебувають на спрощеній системі оподаткування по ставці 6% нічого не змінилось. Вони й надалі повинні використовувати квартальний звітний період.

  1. Місяць передбачений  у всіх випадках, якщо ПКУ не передбачене інше.(п.202.1 ПКУ)
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая