хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «історична справедливість»

«москаль» - не кличка й не образа...

    Новгородський літопис: «Літо 1149. Іде єпископ Ніфон із Новгорода в Русь». «Літо 1165. Ходи ігумен Юрьєвський в Русь, в Київгард ». Друга половина ХІІ ст., а навіть горді новгородці, де багато років князюють київські князі, Руссю себе не вважають!
     Може, амбіційні суздальці, які, як відомо, стали основою майбутньої Московської держави, звали себе Руссю? НІ!
     Суздальський літопис: «Літо 1180. Іде князь Святослав со половци і черніговци із Русі на Суздаль ратью».
     Іпатіївський літопис: «Літо 1155. Юрій іде із Суздаля на Русь і прийде Києву ».
То яка земля звалася Руссю?! І про яку землю писав Нестор – літописець, називаючи її Руською землею? Про нашу, про ту , що значно пізніше стала називатися Україною, хоч слово це зустрічається в літописах ще з ХІ ст.
      Про саме Ростово – Суздальське князівство, що стало основою майбутньої Росії, російський історик пише « Это была страна, лежащая вне коренной Руси, и в Х веке она была более чужеродной, нежели русской страной. Населяли ее мурома, мерля, весь…».
Що ви, великороси, знаєте про цих ваших предків: мерю, весь, мурому, чудь та інші угро – фінські племена, що населяли територію майбутньої Росії? А була і в них, як і в кожного давнього народу – племені, якась своєрідна давня своя історія, самобутня культура…
Я про племена, що жили на моїй землі за кілька тисяч років до нас, можу розповідати кілька днів підряд, можу заспівати обрядову пісню, яку більше тисячі років тому співала на моїй землі древня полянка, чи може й антка. Що розповість великорос про весі чи чуді? А нічого! Замість того почне переповідати історію Київської Русі – тобто моєї держави, яка вже з 17 ст. на всіх європейських картах називається Україною. Московську державу ще й у 17 столітті Руссю ніхто не називає, бо вона нею не була й не є. На тогочасних картах ті землі, які московські владоможці назвуть «Государством Російським» (але ж не Руським!!!!!!!!), значеться як «Московское княжество», або просто – «Московия» , а населення цих земель зветься також не «россиянами» й не «русскими», а московітами, чи ще коротше москалями. Так що «москаль» - не кличка й не образа, а назва за географічним місцем проживання. Ті, хто живе в Естонії, звуть себе ести й не сердяться самі на себе за це. У Казахстані живуть казахи, а не казахстанці. Ті, хто живе на Волзі, навіть гордяться йменням волгарі. Чому ж для одних назви прийнятні, а для інших - кривдні???
Як би там не було, але «русскімі» жителі Московського князівства не звалися. Термін «Московська Русь» появився вже після того, як Москва, «вбившись у піря », захотіла стати «Третім Римом», і виникла потреба в історії, не гіршій, ніж в інших європейський держав.       Московську історію глибше 12 ст. протягнути складно, а поруч розорена держава з такою славною історією! Протягни руку - і бери, позиватися все одно нікому! Отак і стала Московія – Московською Руссю, а вже Петро І її, разом зі всіма загарбаними територіями, «Российской империей» назвав.
      Не Руссю – на це він не зважився, хоч Україна вже повністю в його лабетах була, а «Россией».
      Тож і народ цієї держави мав би називатися «российским», а не «русским» народом, і Церква – «российской», а не «русской».
      За національністю вони мають зватися не «русскими» і навіть не «российскими», а таки «россиянами», як житель Грузії є грузином, а не «грузинським», житель Англії – англійцем, а не «англійським», а України – українцем, а не «українським».
Та ж у всьому світі немає народу, який би визначав свою національну приналежність прикметником! Навіть предки наші, що жили в Київській Русі, були не «русскіми», а русичами. І лише росіяни чомусь на питання про національність відповідають не хто вони, а чиї вони.