Вкотре впевнююсь що я таки біла ворона...мене сьогодні спитали як я провела неділю - я чесно сказала що ходила на ковзанку, а потім в кіно. На мене подивились страшними очима і спитали "Як ти можеш?" Замість того щоб як пристойна особа жіночої статі впасти від всієї купи фігні яка на мене навалилася в депресію, лягти на дивані і тільки гірко зітхати на співчуття родичей, я починаю ранок з зарядки і прибирання в квартирі... Да, мені фігово, да, мені страшно, да, я не знаю як я житиму ...

Читати далі...

у відповідь – А дедушку расстреляли? – тихо спросил Борис. – Нет, он, к с'счастью, вернулся. Из лагеря он, когда война, началась, попросился на фронт, и ему разрешили. А после войны пришел домой. А потом уж у них с бабушкой родился мой папа, он был поздний ребенок… А если бы дедушку расстреляли, тогда бы папа родиться не успел, и меня бы тоже на свете не было. Можете такое предс'ставить? Представить такое было невозможно. Чтобы вот этого Нилки "с'совершенно не было на...

Читати далі...

Мене нещодавно тут одна дівчинка років 18 спитала "Як, тобі 26 і у тебе не було ніколи депресії?" І я надовго задумалась чому, бо в житті бувало всяке - і падала боляче, і втрачала багато...але не бере мене ця "хвороба ХХІ сторіччя" і все тут. А потім замітка Тати мене наштовхнула на одну з причин. Я не вмію "сидіти тихо, моргати часто". Якщо я проти, я про це кажу і кажу голосно. І мені пофігу кому це казати - начальству чи батькам чи коханому. Єдине що...

Читати далі...

Как ни странно, но не все заядлые читатели уважительно относятся к книгам. Для меня например нормально читать за едой или лежа в ванной и я не делаю трагедии если на книгу попадет пятно или она подмокнет. Вытру, высушу и всех проблем. И точно так же я легко отдаю книги, хотя и знаю что далеко не все они вернуться. Но как ни странно количество книг в библиотеке от этого не уменьшается, я бы сказала что даже растет. Что-то я дала почитать, что-то мне дали почитать - все равно количество то...

Читати далі...

...коли лікар прямо натякає, що вона рекомендує "не затягувати з дитиною і народити до 30" починаю почуватися "старою дівою"...бо насправді сама вже не раз над цим питанням замислювалась...не в найближчі півроку - це точно, бо чисто меркантильно треба захиститись і потрапити в штат універу щоб мати певність у майбутньому...а далі, вже причин тягнути особливо і не буде...і бажання є, і вік таки "піджимає"... P.S. Попереджуючи деякі коментарі - так, я ...

Читати далі...

Ні, я не буду нити і розказувати як я пакую речі щоб втекти до кисельних берегів Франції чи Канади. Більше того я не бачу трагедії в тому що відбувається. Особисто для мене різниця між Юлею і Яником виключно естетична. Все інше - як під копірку. Голосуватиму за Юлю, але тільки тому що вона красива жінка і на неї приємно дивитись. Так, я виходила у 2004 році на Майдан і пишаюся цим. Але я виходила не проти Януковича, а проти того що хтось вирішив що він за мене може все вирішити і я собі...

Читати далі...

Зберігаю для себе бо підписалася б під кожним словом 1. Мир хочет, чтобы вы оставались тупыми. Чем вы тупее, тем вам проще продать продукты и услуги. Размер диагонали телевизора обратно пропорционален коэффициенту интеллекта. 2. Не надо слепо верить в образовательную систему. Учебная программа устарела в первый день начала вашего обучения. (Исключение – фундаментальные программы, но только в точных науках; вопрос применения фундаментальных знаний в обычной жизни остается...

Читати далі...

Навеяно вчерашним пятнадцатистраничным спором с Котярой и двухчасовой пробкой по дороге домой Вроде бы есть единое мерило - деньги, да не меряется, мерки все равно у каждого свои....Кто успешней - бизнесмен, который зарабатывает сто тысяч в месяц или хороший инженер у которого отбоя нет от предложений о работе, но все равно больше десяти-двадцати тысяч в месяц ему даже за границей не предложат...Откуда возьмутся десятки тысяч у, например, слесаря, каким бы хорошим мастером он не был...

Читати далі...

Зла на саму себе як чорт...буває у мене такий стан коли я "зависаю" - за компом, за книжкою або в ванній...розумію що вже час виходити, але ніби мене гвіздком прибили...потім картаю себе за це і злюся, і клянуся сама-собі "наступного разу це не повториться", але через якийсь час знов зависаю...Єдине що радує - якщо подія справді важлива - все-таки переборюю, принаймі пари і зустрічі я не пропускаю...але якісь речі які ніби можуть зачекати або не є обов"язковими...от...

Читати далі...

Вас мало, ви вимираєте як динозаври...але я вдячна долі що я вас застала...ви пережили війну і голод і не одну розруху...але крізь все це ви пронесли знання і інтелігентність...ви вперто вчите молодих і з гіркотою дивитесь що вони не рвуться замінити вас на вашому посту, а шукають де тепліше, зручніше і більше платять...проте ви вчите нових і нових все сподіваючись що найдеться одного дня той хто прийде вам на зміну...ви бачили як міняється світ, ви навчились приймати цей світ новим, ви...

Читати далі...