хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Заметки с меткой «музики»

музики Мордору :)

Мы по всей земле кочуем,
На погоду не глядим.
Под Донецком повоюем,
Под Дамаском побомбим.
"Реконструктора" подмостки
Для таких как мы бродяг,
Свежеструганные доски,
Триколоры на гробах.
Мы кремлёвские чекисты,
Мы в дороге день за днем.
Православные рашисты,
Не захватим - так сожжём.
Мы великие таланты,
Мы как валенки просты.
Мы Кобзона музыканты,
Жириновского шуты.
Никогда не расстаёмся
С автоматом и ножом.
Не зовут - так сами прёмся,
С русскім міръом и Хуйлом.
Как голодные медведи,
Летом, осенью, зимой,
Не одно уже столетье
Мы не дружим с головой.


автора не знаю, прислали друзі

....Словами музики.....

 Потрясающие осмысленно-бессмысленные стихи, состоящие из набора слов и символов, которые при каждом новом прослушивании образуют новую картинку чувств и эмоций. Как способ гипнотизирования, "бессмыслица" его стихов вгоняет слушателя в мрачный и депрессивный транс... Куда то еще глубже, чем человеческая душа...
Не знаю много ли таких кому по  душе такое осмысленно-бессмысленное,но все же именно такая музыка способна  оторвать от  суеты и проблем дав силы взлететь над всем и увидеть как мелочно все на земле.
В общем позитивных чистых мыслей всем.
Ссылки на  другие песни,которые я не смог вставить в звуковое сопровождение
http://music.i.ua/user/2473337/24273/981653/
http://music.i.ua/user/2473337/24273/981652/
http://music.i.ua/user/2473337/24273/981650/

                                                                Художник картин Дмитрий Кедрин.

Пока ты жив, не умирай, на этот мир взгляни


Ко мне явилась в дом,
Не в пору полнолунья,
А летним, ясным днем...

Обычно на рассвете
Я прихожу, во сне,
Но все не так на этот раз...
Она сказала мне

Усталость, ненависть и боль,
Безумья темный страх...
Ты держишь целый ад земной
Как небо, на плечах!

Любой из вас безумен -
В любви и на войне,
Но жизнь - не звук, чтоб обрывать...,
Она сказала мне

... Там, высоко - нет никого
Там также одиноко, как и здесь
Там, высоко - бег облаков
К погасшей много лет назад звезде

Пока ты жив, не умирай,
На этот мир взгляни -
У многих здесь душа мертва,
Они мертвы внутри!

Но ходят и смеются,
Не зная, что их нет...
Не торопи свой смертный час, -
Она пропела мне

Сбежать от жизни можно
От смерти - никогда.
Сама жизнь крылья сложит
И я вернусь сюда...

Не ведьма, не колдунья
Явилась в дом ко мне,
А летним днем испить воды
Зашла случайно смерть
Не ведьма, не колдунья Ко мне явилась в дом, Не в пору полнолунья, А летним ясным днём. Обычно на рассвете Я прихожу во сне, Но все не так на этот раз - Она сказала мне. Усталость, ненависть и боль, Безумья тёмный страх, Ты держишь целый ад земной, Как небо, на плечах. Любой из вас безумен В любви и на войне, Но жизнь не звук, чтоб обрывать - Она сказала мне. Там высоко нет никого, Там так же одиноко, как и здесь, Там высоко бег облаков К погасшей много лет назад звезде. Пока ты жив, не умирай, На этот мир взгляни, У многих здесь душа мертва,

Показать целиком

«Скопировано с сайта www.karaoke.ru»
Не ведьма, не колдунья Ко мне явилась в дом, Не в пору полнолунья, А летним ясным днём. Обычно на рассвете Я прихожу во сне, Но все не так на этот раз - Она сказала мне. Усталость, ненависть и боль, Безумья тёмный страх, Ты держишь целый ад земной, Как небо, на плечах. Любой из вас безумен В любви и на войне, Но жизнь не звук, чтоб обрывать - Она сказала мне. Там высоко нет никого, Там так же одиноко, как и здесь, Там высоко бег облаков К погасшей много лет назад звезде. Пока ты жив, не умирай, На этот мир взгляни, У многих здесь душа мертва,

Показать целиком

«Скопировано с сайта www.karaoke.ru»

До нас повертається свято – іменини

Як і багато інших культурних традицій, іменини останні кілька десятиліть не святкувалися, більше того, у 20-30 роки офіційно були заборонені.

Традиція святкування іменин відома у нас з XVII століття. Зазвичай перед святом сім'я варила пиво і пекла іменинні пироги і короваї. Вдень друзям і родичам роздавались іменинні пироги, причому нерідко начинка і розмір пирога мали особливий зміст, що визначався характером стосунків іменинника і його близьких. Ввечері влаштовували святкову вечерю.

      Нині, 24 лютого, святкуємо Власа. Це відгомін шанування бога Велеса – Волоса(Волоха, Волота), другого за значенням після Перуна, уособлення господарської мудрості.

      Волосся споконвіку образно порівнювало із засіяним полем пшениці: як колосся пшениці вбирають в себе усі соки і цілющу силу Матері Сирої Землі і чисте світло Ярила- Сонця і зберігають їх, так і волосся людини отримує і зберігає цілющу силу від Небесних Богів, від Земних Батьків і предків роду, від Матері - Природи, від космічних променів Ярила-Сонця і Небесних Зірок, недаремно ж волосся спрадавна називало космами, тобто пов'язані з космосом, який підживлює людину.

      В народі відомий обряд «завивання бороди». Суть його в тому, що женці, дожинаючи ниву, залишають невеличкий кущик колосся. Його перевязують стрічкою, уквітчують, виплітають колосяну китицю(волоток), кладуть окраєць хліба, дрібку солі, воду і водять навколо танки, співають. Деколи ворожили на врожай, кидають назад себе серпа, залишки зернових, промовляючи або приспівуючи відповідні слова.

       Обряд свідчить про те, що Велес(Волос) залишився в нородній свідомості божеством землеробства.

       У ранньому своєму втіленні, ще в палеолітичній старовині, Велес вважався звіриним богом і приймав вигляд ведмедя. Він був покровителем мисливської здобичі, "богом мертвого звіра". Це в його честь виряджаються в звірині маски і кожухи на святках і на масницю: в колишні часи в цю пору відмічали свято пробудження ведмедя. Це були Велесові дні слов'янського язичницького календаря. У бронзовому столітті, в пору пастуших переселень, Велес -медвідь зробився покровителем домашніх тварин і богом багатства

       У древньому Києві кумир його стояв на Подолі, в нижній частині міста і користувався найбільшим шануванням наших далеких праотців. Капище Волоса розміщувалось в місці впадіння річки Турець в Почайну. Тепер тут вулиці Волоська і Турівська.

       Бик-тур – образне уособлення бога Волоса. Археологами знайдено на горі Щекавиця жертовник із рештками вугілля та кількома десятками бичачих черепів з рогами, а також на Контрактовій площі знайдено два турячих роги підкладені під північно-східним рогом будинку. Зображення бичачих голів з рогами збереглося на віконницях подільських будинків аж до початку ХХ століття.

      Поділ був місцем торгових зносин. А Волос, як бог багатства  став покровителем купців і торгівлі.

      Чимало науковців визначають Волоса також як володаря нижнього світу – простолюду, товариства; це слово споріднюється з «товаром», «товариною».

       В природі Землі сутність Волоса виявляє себе в створенні передумов для розсіювання рослин та розмноження тварин, регулює кругообіг води і всі обмінні процеси. В людині Волос проявляється в обмінних процесах, в трансформації фізичної потенції в духовне виявлення, визначає сфери діяльності, фізичні розміри, наділяє мистецьким даром. Велес – опікун жерців, поетів, музик, пастухів, торгівців.

 

Хто він, Велес?


67%, 4 голоса

17%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

ВУЛИЦЯ

На вулиці скрипка грає,

Мене мати не пускає…

З народної пісні

 

     Вулиця (Музики, Вигін), давній народний звичай сільської молоді збиратися надворі для розваг весняною та літньою порою, від Великодня до Семена. Вулицею керували старший парубок («трутень») і дівчина («паніматка»). Це клуб молоді, що гуртується для культурних розваг щонеділі та вечорами в будні дні після праці. Збираються «на горбочку», «в дубках», «на майдані», «на луці». Коли велике село, то «вулиця» відбувалася на кожному кутку.

      Хлопці та дівчата починають щодня виходити на вулицю, сходяться в певному місці на степок або розлоге місце біля церкви і співають веснянки у формі величання двох гуртів: парубочого  і дівочого, що протиставляються одне одному.

     Магічні та інші дії:

-         Крутили веретено, щоб і Вулиця так же крутилася;

-         Варили у шкаралущі від яйця кашу і закопували її на тім місці, щоб було на Вулиці молоді, як зернят у каші;

-         Проштрикували чобіт голкою з ниткою і ходили вулицями, тягнучи голку, щоб Вулиця  ніде не збиралася, окрім вибраного місця, та забивали тут голку гострим кінцем угору;

-         Палили деркача і посипали Вулицю попелом, щоб нею дерлася молодь з чужих кутків;

-         Якщо парубок не хотів ходити на Вулицю, дівчата палили обручі з діжки і попелом пересипали ворота парубкові;

-         Парубки викликали дівчат свистом,співом або грюкали у ворота. Якщо дівчина не хотіла виходити на Вулицю,  парубки мастили їй ворота дьогтем. Іноді виймали ворота і заносили на вигін та робили інші прикрощі

     Приходили в святочні дні й батьки помилуватися з гарних танців та послухати молодечих веселих пісень.

     Молодь тут знайомилась, приглядалися один до одного, підбиралися пари до одруження. На Вулиці стояли окремо: хлопці з одного боку, а дівчата з іншого.

Парубки залицялися до дівчат, співали пісні, оповідали анекдоти, танцювали, водили хороводи та проводили ігри. Дівчата розповідали казки ( в будні дні), оповідали про сільські новини, особливо про події, грали в Просо, Подоляночку, Зайчика. Разом з хлопцями співали, жартували, грали в Чехарду, Тісної баби. На Вулиці їли насіння з соняшників та гарбузів.

     В неділю та свята на Вулицю приходили троїсті музики – скрипка, бубон та цимбали, а ще раніш дудка( сопілка) і цимбали та бандура. В деяких місцевостях – дуда.

     Танці проводились досконалі, навіть витончені, незважаючи на невідповідні умови. Це мистецтво було настільки розвинене, що й з міст приходили в святкові дні помилуватися на «ловкі» шляхетні  танці молоді та послухати гарних пісень. Особливо популярними були танці; козачок, шумка, метелиця, - пізніше – полька, вальс.

      Кожен парубок наймав дівчині танець та давав музикам гроші і разом з ними танцювало близько 20 пар.

     До дуже старих форм флірту належать передирки молодецької і парубоцької громад. Це коли громади по черзі співали приспівки гумористичного змісту.

     На Вулиці відбувалися зібрання. Парубоцька громада, наприклад, обирала на зиму отамана – Березу; умовлялися про бешкети, коляду, вечорницьку хату, складчину тощо.

     Взимку проводились досвітки та вечорниці.

    

    


29%, 2 голоса

0%, 0 голосов

14%, 1 голос

57%, 4 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.