Важко поворухнутись, Нема бажання жити, Знаю, не можна спинятись, Я мертвий, та хочу. Життя не закінчується, На мені не зникає, Себе не хочу бачити, Поряд зі мною, знати. Усе болить, усе і тіло, Душа спокою бачила давно, Мозок відкидає втому, Щоб тіло не чуло, все тому. Той, що був і що буде, І біль пекельний – все, що є, Як з цим можна жити, Бо сил не має себе вбити.. Знати важко, чути ще, Бачити не можу я себе, Життя скінчилось уже давно, Та помирати не спішить ніхто...

Читати далі...

Не бачити, та думати, Щоразу після розмови, Не бачити – уявляти, З мелодії голосу твого. А серце рветься і чекає, Я відчуваю подих твій, Лиш не мовчи, тебе благаю, Бо доля лиш одна в житті. А тіло плаче і страждає, Я вже не чую голос твій, Лиш не мовчи, тебе благаю, Бо голос твій – маяк в житті. Невипадкова випадковість, Цього шукала моя свідомість, Вона знайшла тебе одну, Тепер тебе одну… Люблю чекати на дзвінок, Без тебе сил уже немає, Лиш не мовчи мені в гудок, Коли...

Читати далі...