Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Всі істоти живуть за рахунок ритмічного биття сердець, ритмічного дихання. Танець надихається ритмом життя, что пульсує в людіні та у Всесвіті. Більшість людських почуттів - це інстинкти, які є спільними у вчених, інтелектуалів і в менш освіченіх людей - тих, что мешкають в 21 сторіччі і тих, что жили 20 000 років тому. У давні часи танець був абсолютним виразом вього життя людей. Перші танці були простими, але навчаючись контролювати навколишнє середовище, люди змінювали умови свого життя, і танці ставали складнішими. Перші танці не мали музичного супроводу, проте давні люди не могли не усвідомити ефект звуків своих ніг, что тупотіли по землі. Так танцюристи самі створювали музичний ударний акомпанімент - і це були не тільки тупотіння ніг, а й також плескання в долоні, клацання пальців, биття по шкірі тварини, натягнутої на раму. Пізніше мелодія - Імітація співу пташок або протяжне відображення людського мовлення - оздоба, ритмічні удари. У танці важливо рухатись синхронно, і мелодія не тільки заповнювала інтервали між рітмічними ударами, а й допомагала запам'ятати танець. Послідовні удари - це інтегральна частина суспільного танцю. Надаються моніторні сигнали і контролюють ритмічний рух и темп танцю, який може нарастати або уповільнюватись в залежності від ведучого. Українські народні танці, як и всі інші, беруть свой початок у хороводах. У давніх народних танців всі рухаються по колу, формуючи єдине . Основні рухи в народних танках - прості ходи та біг, притупи тощо, які дають можливість дійти певної узгодженості рухів великій кількості віконавців. Серед давніх танців європейських народів є відкрите коло - наприклад, 'Кривий танець "у слов'ян. Хвиляста лінія без початку і кінця - безконечник - мотив, який зустрічаємо часто в других галузях народного мистецтва.