Чудового весняного сонячного дня   (а не так, як нині) нас із кумом   (я вже тоді кликав його саме так і про нас ходили по школі анекдоти ) урочисто вступили в піонери. 

 

Переповненні гордістю, натхненням та радістю від неминучої перемоги комунізму, ми підстрибом прямували додому й волали на два голоси, співали тобто  , акомпонуючи патиком по парканах:

 - Ленін - то є х**й тві-ій!, - перший голос

 - Лєнін - п***да твоя-а!, - другий голос

 - Ленін в тобі і в мені-і-і-і !, - хором 

 

І то була сьвята правда вустами дітей. Бо він дійсно був повсюди   Буквально у всіх.    Ще і донині де-не-де...  

Шляк би його трафив! 

 

Хоча ідея братерства та рівности помеж людьми мені й сьогодні імпонує