слова: Наталія Крісман https://www.facebook.com/nkrsmn
музика: Олег Аджикаєв та Роман Полонський https://www.facebook.com/roman1polonsky
світлини: Дмитра Муравського https://www.facebook.com/MuravskyDmitry , Рути Пушкарчук https://www.facebook.com/alla.push

ПІСНЯ СОЛДАТА, ЯКИЙ НЕ ВЕРНУВСЯ З БОЮ...
Не звикай до мене! Я не буду вічно,
Лиш тебе напою, мов жива вода.
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі,
Аби на Вкраїну не прийшла біда.
Не звикай до мене! Я - твоя лиш мрія,
Кулею у серці пролечу наскрізь,
У холодні ночі я тебе зігрію,
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі.
Не звикай до мене! Я - всього лиш вітер,
Що багаття вражі у степу гасив,
Та, як засумуєш - слізки твої витру,
Сизокрилим птахом прилечу у сни.
Не звикай до мене! Я - всього лиш птаха,
Що за небокраєм спалахом зника.
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом -
Я безмовно мовлю: " Ось моя рука!".
Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно -
Променем із неба, в музиці дощів.
Запали, Рідненький, на могилці свічку
І залиш для Татка місце у душі...

офіційний канал Наталії Крісман >>>