Ті, хто не втікає, залишаються на окупованій території, приймають владу нового володаря. Тут є досить характерний момент: що нижче становище людини, то менше вона реагує на зміни політичної влади в країні. патріотизм у низів -  у кращому разі - це любов до малої батьківщини, а до спротиву тебе можуть підштовхнути лише образи, нанесені персонально тобі, чи твоїм близькім. Усі інші представники низів суспільства до зміни влади ставляться досить індиферентно ( Кому данину сплачую? а тому, хто волає. звідки ж мені знати, ПРИ КОМУ НИНІ ВЛАДА?)...

Хто подивований, що на мітинг проти рабства та приниження нині виходить сто людей, а на релігійну ходу - тисячі?...

PS. Треба додати ще один пункт: логічно. Бо після злиття рошенюків з бандюковичами в черні й зосталась надія лиш на вищу силу