Жили си, були си дід та баба.І хоча мали на двох декілька класів, та твердим кроком йшли в ногу з часом. Повертається одного разу дід додому, а баба метушливо в компуторі похапцем сторінку закриває... На другий раз - знову! Знав же дід бабу, як облуплену, тож, не гаючи часу, вирішив діяти на випередження.Завів він і собі сторінку на сайті знайомств. Виставив лице, подібне до кавказької національності, і, наповнившись душевної загадковости, надрукував:&nbsp...

Читати далі...