Або - “шо посєєш - то пожньош”… Обід готував дома. Забув купить коє-шо… Вискакую в магазін, бачу – коло ліфта хтось тапок загубив. Ну, обичний такий тапок, “шльопок”, спортивний “Найк”, чорний, пластіковий. Лежить собі, одиноке таке, забуте, розгублене, нікому не нужне… Ладно думаю, спасу я тебе, врятую, так і бить… Забрав його з собою в ліфт, спустив додолу, і поклав біля під’їзду на лавці. Кажу: хазяїн твій оговтається і знайде, і забере додому, не переживай… Потім часа через ...

Читати далі...