хочу сюда!
 

ПРЕ мудрая

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-58 лет

Заметки с меткой «fonto»

Відлуння

08.05.2014 бачила  «comandos», який найчастіше виконував доручення свого «капітана». Зокрема, проводив розвідку і шикування перед виставленням «бар`єра» 30 травня минулого року.

Ця зустріч натиснула кнопку «Пуск» з перегляду всіх без виключення «епізодів кіно». Включаючи і день, що передував основним подіям. Я не маю наміру і сил заново описувати все, що трапилося зі мною. Що було - те було. Скажу лише: "Що ж – на все воля Божа: і на мою самовпевненість; і на моє співчуття; і на реакцію "людини."

  Не виключаю:  Бог, який у всьому віддає перевагу гармонії,  не міг допустити автономного існування  двох біополів із однаковою частотою коливань (як в близнюків) у двох,  на перший погляд, різних людях.  І. щоб даремно не витрачалася Космічна енергія, вирішив ці біополя об"єднати.

А кинути в потрібний час на потрібне перехрестя  вихор Прани - для Бога не є проблемою.

Зовсім недавно один «товариш», який не був присутній під час тієї події, прохопився на цю тему. Але, коли я почала його розпитувати:       « Ти сам це придумав? Чи тобі хтось сказав?», перелякано замовк. І, взагалі, тепер уникає зі мною розмов. Був витік інформації, про зміст і розмір якого я нічого не знаю, з другого кінця енергетичного ланцюга?

Звичайно, про все, що відбулося, найбільш повною і чіткою інформацією володіє лише «Mutatis igni». Але він уже тривалий час  « по за "зоною доступу".  А мені доводиться  задовольнятись  лише відлуннями минулих подій. Не маючи найменшого уявлення про людину  (чи істоту ), з якою я користуюся одним біополем.

29.06.15 Сьогодні вранці раптово в думках з"явилася дивна паралель  між тим  , що відбулося зі мною 22.02.13,  і оповіданням  "Заметіль". Я вже років 7 про це оповідання не  згадувала. Та і про кінофільм , який знятий за його мотивами теж. Правду говорячи, фільм - вражаючий. І музика в ньому звучить шикарна. Там взагалі:  головну героїню, яка була  в майже непритомному стані, в заметіль обвінчали випадково  в церкві з чоловіком,  про якого вона раніше ніколи, навіть, і  не чула, а не те, що бачила. ( До речі, він про неї  - теж.) І який після вінчання відразу зник.  Паралель, що з"явилась, мабуть, викликана тим, що я теж нічого не знаю.

Фото з відкритих джерел.

Джерельний сон



"Забрало Джерело гранатовий браслет.

Мені лишило лиш обручку із гранатом........."

heart rose heart

Вночі  приснилось знову Джерело,

Наповнене прозорою водою.

Води торкнутися дозволено було

І це не обернулося бідою.

 

На білім дні виблискував кришталь

І розсипали полум`я гранати.

Їх світло проникало в темну даль

І  відчиняло заржавілі грати.

 

А запах орхідей навколо джерела

Перемішався міцно з запахами ночі…

Щасливою такою  ще ніколи не була

Й тому із радістю я відкриваю очі…

 

Та в радості був присмак гіркоти…

Про це б і говорить не треба,

Бо головне: на світі десь є ти,

А інше все – на нього воля Неба!Lzarichna

/

Хворію тобою

 

05. 02. 2014 рік, 15  - 45  с. Веселий Гай

Хворію  тобою  постійно у сні

Й тоді: коли бачу я сонячні дні;

Коли по дорозі вночі я іду;

Коли вдалині відчуваю біду;

 Коли горизонт закриває туман....

Та думати мушу:  " Усе це - обман!

Це - просто видіння: засніжена синь!

Її не було! І думать покинь!"

 Недовго тримається цей "оберіг",

Бо знову стаю на розтоці доріг,

Де сині озера, а в їх глибині

     Палають бажанням  два сині вогні!

 І знову в очах " епізоди кіно",

Яке вже до віку дивитись дано…

І знову читаю я свій "оберіг"…

І знову стаю на розтоці доріг....Lzarichnaa

 

 05. 02. 2014 рік,  15 - 50 с. Веселий Гай

Мінливий вогонь

 Mutatis igni

 Мінливе полум"я в тобі


Живе у радості й журбі:

То ніжить всіх, як божий дар;

То раптом нанесе удар;

 То гнівом спалить все навкруг;

То знову ти – ласкавий друг;

То стане місяцем на мить;

То сонцем тропіків горить;

 То змусить сяять Джерело;

То зникне  - наче й не було!

Мінливе полум`я в тобі

Живе у радості й журбі…Lzarichna

 


Джерело




Source
Піввіку в глибинах жило Джерело
Й настирливо рвалось на волю...
Мене ж провидіння назустріч вело...
Та серце здригнулось від болю:

Вода джерела - дзвінка, мов кришталь,
Й п"янка, наче марево ночі!
Її ж недосяжність вселяє печаль
Й сльозами туманяться очі:

Не можу напитись води з джерела
І, навіть, торкнутись до краю...
Спитати б:"Навіщо нас доля звела?"
Й на це, навіть, права не маю...Lzarichna

Лютнева віхола принесла..



А  в синіх озер - джерельна душа....

Два озера сині, а в їх глибин
Бажанням палають два сині  вогні!
Боюся напитись з озер тих води,
Бо сині вогні -    віщування біди....

03.10. 14: Бог -  свідок! Все так і було!