Оскільки малий Епіфан спілкувався здебільшого із
глухонімою мамою, то так і не навчився розмовляти як слід. Правда, пізніше,
коли Роман Турин потоваришував з Епіфаном Дров-няком, побачив, що, хоч той і
невиразно говорить, з ним цілком можна порозумітися.
Поступово у львівського художника вималювалася уся
невесела картина життя Дровняка, або, як його здебільшого називали, Никифора.
Поважні криничани вважали його, як тепер кажуть, бомжем, великим диваком (а простіше
— трохи вар'ятом) ...
Читати далі...