Ось усІ навколо теревенять про ВОНЮлю: хто - "Юлі - волю", хто - "Юлі - дулю".

Та не у ВОНЮлі ж справа. Для того, щоб раз і назавжди припинити  цю маячню навколо "бахіні", треба лише позбутися політично-психологічного фактору в оцінках. А це зробити досить просто. Достатньо тимчасово уявити (гіпотетично, але обґрунтовано), що те, за що «запроторили» ВОНЮлю, зробив хтось інший, хтось такий, чиє ім’я не викликає підсвідомих сліз розчулення або зубовного  скреготу. Ну, наприклад, пан Дубина (а що, він і насправді у кроці був від цього, чи не так?).

Так ось, припустимо собі, ще не ВОНЮля надала нещасному Діденку фальшиву директиву КМУ, на підставі якої він накупив для неньки «золотого» (за вартістю) газу, а саме Дубина.  І ще з’ясувалося б походу, що цей вельми поважний пан міг мати неабияку власну «побічну» користь від очевидного зиску «москалів» від цього договору (скажемо, виявився він зненацька власником поважного пакету акцій якогось солідного російського нафтогазового підприємства – ще не злочин,але вже дуже підозріло). Щоб сказав про нього «народ України»?! «Сволота ти непатріотична і сидіти тобі донесхочу» – сказав би народ України у переважній своїй більшості. І був би абсолютно правий. І сів би (не приведи Господи) пан Дубина років так на 10-12 з огляду на завдану шкоду. А чому? А тому, що здійснив він шахрайство (умисно ввів в оману посадову особу) та підробку документів (сфальсифікував рішення КМУ, змінивши його зміст на протилежний), зловживши посадою (примусив підлеглого до злочинних дій) із корисних мотивів (згадаємо «пакет акцій»), що завдало тяжких наслідків державі (різниця між обґрунтованою і «єесушною» ціною газу, помноженана строк дії договору»). І названий вище вирок суду НІ ВИКЛИКАВ БИ ЖОДНОГО СЛОВА СУПРОТИВ ані в Україні, ані в «цивілізованому» світі. Бо був би і обґрунтованим, і справедливим. А тепер повернемося до ВОНЮлі: і чим її РЕАЛЬНА «діяльність» відрізняється від «гіпотетичної» Дубини? А - НІЧИМ! Ті ж самі ДОВЕДЕНІ шахрайство, підробка документів, зловживання, користь (ну, майже доведена) та величезна шкода державі. А значить – це ЗЛОЧИН, здійснений ПОСАДОВОЮ особою. Так-так – саме ПОСАДОВОЮ, а не політичною. Бо Голова КМУ не обирається (що є ознакою «політичності»), а ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ на посаду і має строго окреслене коло прав, обов’язків і повноважень (точнісінько як будь-який такий собі зам міністра, або начальник РВВС) і має нести за їх порушення, зокрема, кримінальну відповідальність. Не думаю, що проти цього є що заперечити. Це розуміє і переважна більшість українських громадян (згадаймо АЖ!!! 3000 учасників нещодавнього «мітингу опозиції» на Михайлівській – навіть опозиційних функціонерів в десятки разів більше, я вже не кажу про членів партій). Так чи не розуміє цього «Єуропа»? Невже євробюрократи тупіші за «пересічного українця»? Гадаю – не тупіші і Єуропа ще як все розуміє! Але!!! ВОНЮля їм "потрібна" так само, як і Україні. Бо ВОНА для них аж ніяк не ПРИЧИНА, а лише ПРИВІД тиску на Україну. А дійсна причина дуже проста – Україна для Єуропи той самий «чемодан без ручки»: і нести незручно (ЄСу дай Боже самому вистояти, особливо після виборів в Греції та Франції і - майбутніх - в Німеччині), і викинути (в обійми Росії, звісно) не можна. Бо скажи Україні: «не до вас» - і тільки ви й бачили ту Україну (народ у нас образливий).  І провина за це буде тоді на «єуропійцях». А так все виходить «гідненько» - самі, мовляв, винуваті. До речі, головних претензій єуропеців щодо ВОНЮліного засудження всього чотири, а саме: по відношенню до неї відбулося 1) вибіркове правосуддя, 2) політично мотивоване правосуддя і 3) непрозоре правосуддя і 4) кримінальне покарання за політичне рішення. АЛЕ! Я не ніколи не чув, щоб Єуропа казала про те, що ВОНЮля - НЕВИННА!!! НІ-КО-ЛИ! Тобто її провина (тільки "по-європейські" - політична) і шкода, завдана Україні (тобто кожному з нас), - не заперечуються самим еуропецями. Щодо п.4. я вже доказав вище - це ніяке не політична, а суто кримінальна справа за фактом шахрайства, підробки документів та зловживання повноваженнями посадової особи з корисною метою та тяжкими наслідками. Це - незаперечно. Щодо п.1 та п.2. - "вибіркове" (тобто стосовно не усіх потенційних злочинців, а лише - вибраних владою) та  "політично мотивоване" (тобто коли мотивом є не сам факт злочину, а політична діяльність звинувачуваного) правосуддя - ЦЕ, БЕЗЗАПЕРЕЧНО, НЕГОЖЕ! І за це владу треба карати. Але! Те що осуджені не всі винні, аж ніяк не означає, що осуджені - НЕВИННІ! Тобто, якщо треба "садити", скажемо Чечетова за його "пустощі" у часи головування у ФДМУ, це ж не значить, що треба виправдовувати ВОНЮлю за її прем'єр-мінстерські "ділішки". Навпаки, те що зараз сидить "бахіня" є певною мірою гарантією того, що прийде час і для Чивокуні, а - увага: спеціально для зомбюлінов - згодом і ПроФФа.  Щодо "непрозорого" - то я дещо в шоці: що-що, але непрозорим цей процес не був аж ніяк! Вже про що сказано-написано-показано, так це про нього. Аргументи сторін, мотивація суддівських рішень, та політичні шоу ВОНЮлі і Ко вже обсмоктані від і до. Що залишилося за "прозорістю" хтось мені пояснить?!   ЗІ. У слові «ВОНЮля» прошу не шукати жодних образ – воно складено із найбільш поширених найменувань бахіні – «ВОНА» і «Юля»